Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. село Білявинці Країна Україна Україна Область Тернопільська область Район/міськрада Бучацький район Рада Старопетликівська сільська рада Код КОАТУУ 6121287402 Locator Dot2.gif Розташування села Білявинці Основні дані Населення 624 Площа 2,068 км² Поштовий індекс 48413 Телефонний код +380 35448 Географічні дані Географічні координати 49°09′01″ пн. ш. 25°22′02″ сх. д.Координати: 49°09′01″ пн. ш. 25°22′02″ сх. д. Водойми річка Стрипа Відстань до обласного центру приблизно 60 км Відстань до районного центру 14 км Місцева влада Адреса ради Тернопільська область, Бучацький район, с. Старі Петликівці Карта Білявинці (Україна) Білявинці Білявинці Білявинці (Тернопільська область) Білявинці Білявинці У Вікіпедії є статті про інші географічні об'єкти з назвою Білявинці (Молдова) Біля́винці — село Бучацького району Тернопільської області. Належить до Старопетликівської сільської ради. Зміст 1 Географія 2 Коротка історія 3 Пам'ятки 4 Мовні особливості 5 Відомі уродженці села 6 Посилання 7 Література 8 Посилання Географія Село розташоване в північній частині Бучацького району, на відстані 14 км від районного центру, по обох берегах річки Стрипи. Білявинці межують із с. Старі Петликівці на півдні і з с. Осівці на північному заході. Коротка історія Село Білявинці (пол. Biеlawińce) позначене на мапі Поділля Ґійома де Боплана 1650 р.[1], що можна вважати першою відомою письмовою згадкою про це село. У 1744 році в селі була збудована дерев'яна церква. У 1909 році побудована нова кам'яна церква, яка діє досі. Дерев'яна дзвіниця біля неї походить з XVIII століття, імовірно, від часу, коли була збудована стара церква. У роки Першої світової війни та польсько-української війни 1918–1919 рр. 8 жителів села служили в лавах Українських січових стрільців та Української галицької армії. У 20-30 роках XX ст. Діяли товариства «Луг» (із 1928), «Сокіл», «Відродження», гурток товариства «Рідна школа», читальня «Просвіти». У 1935 році збудовано Народний дім, де розміщувалась читальня та кооператива. У 1941 році висипано могилу січовим стрільцям, яка була зруйнована в 1950-их роках. У липні 1944 року десятки жителів села були мобілізовані на фронт. З війни не повернулось 22 чоловіки. Участь у боях УПА брали: Ганкевич Богдан, Козира Андрій, Лесик Володимир. За допомогу воїнам УПА були репресовані сім'ї Маценько, Козири, Сисак, Полон. 19 грудня 1950 року енкаведисти викрили криївку в хаті Насті Бойко. У 1950 році в селі організовано колгосп. Побудовано чотири стайні, вагу, тік. Матеріали брали із зруйнованого панського фільварку. З 1961 року Білявинці село і колгосп підпорядкували Старопетликівській сільській раді і Старопетликівському колгоспові, відповідно, після чого село занепало: дві стайні, вагу, тік розібрали. Школу із семирічки перетворили на початкову, бо з 1963 року в с. Осівцях відкрили нову загальноосвітню середню школу. Після розпаду колгоспу і селянської спілки було утворено ПАП «Білявинці», яке нині є складовою частиною «Бучачхлібагропрому». 24 лютого 1990 року створено осередок Товариства української мови, головою якого обрано С. О. Вар'ян. 5 квітня 1990 року в селі вперше за часів Незалежності піднято синьо-жовтий прапор. У 1994 році створено осередки КУН та НРУ. Духовні потреби жителів села задовільняє храм УПЦ КП, що недавно відзначив 100-річчя свого існування. З цієї нагоди до парафіян приїжджав єпископ Нестор Писик, який посвятив новий дзвін. Греко-католицька громада села в 2003 році розпочала будівництво нової церкви. 27 серпня 2006 р. чин освячення церкви здійснив єпископ Іриней Білик, ЧСВВ. 23 вересня 2007 року в селі широко відзначали 135-річчя з дня народження оперної співачки Соломії Крушельницької[2]. Пам'ятки Дерев'яна дзвіниця Святодухівської церкви кімната-музей С. Крушельницької, дерев'яна дзвіниця біля церкви Пресвятої Тройці — пам'ятка архітектури XVIII століття. Церква збудована в 1909 році і зараз належить до УПЦ КП. Каплиця 1849 року, збудована з нагоди скасування панщини у Галичині. Мовні особливості У селі побутує говірка наддністрянського говору. До «Наддністрянського реґіонального словника» внесено такі слова та фразеологізми, вживані у Білявинцях: ґраскувати (розпушувати, напр. землю); песячі ґудзики (реп'яхи); підпалок (тріска, якою підпалюють дрова в печі); толока (гуртова поміч сусідові). Відомі уродженці села Соломія Крушельницька — знаменита оперна співачка, педагог; Іван Боднарук — відомий у діаспорі український педагог, письменник, есеїст, журналіст і громадський діяч; Зіновій Підлісний — український архітектор, лауреат Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка; бр. Йосафат Василь Рогатинський — монах-василіянин, диригент хору, заарештований внаслідок переслідувань УГКЦ, помер у концтаборі; Ілько Козира — громадський діяч, журналіст (помер у Канаді)[3]; Тарас Козира — канадський політик, депутат парламенту провінції Онтаріо (1987–1990); Ілля Козира — агроном, громадський діяч, голова Бучацької районної державної адміністрації (2005–2008)[4]; Теодозій Знак — воїн-інтернаціоналіст, загинув у Афганістані. Посилання Мапа Поділля Ґ. де Боплана Лотоцький З. І. Коротка історія с. Білявинці Б.Мельничук, Г.Яворський. Козира Ілько Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 127 — ISBN 966-528-199-2. М.Токарчук. Козира Ілля Савович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 126-127 — ISBN 966-528-199-2. Література Б. Волинський. Білявинці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 139 — ISBN 966-528-197-6. Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — (іл). Історія міст і сіл УРСР. Тернопільська обл. — К., 1973. — 640 с. Bielawińce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1880. — T. I : Aa — Dereneczna. — S. 209. (пол.)
Білявинці
:ПРОСТО Я
Білявинці
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Білявинці
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Бучацький район
Рада Старопетликівська сільська рада
Код КОАТУУ 6121287402
Locator Dot2.gif
Розташування села Білявинці
Основні дані
Населення 624
Площа 2,068 км²
Поштовий індекс 48413
Телефонний код +380 35448
Географічні дані
Географічні координати 49°09′01″ пн. ш. 25°22′02″ сх. д.Координати: 49°09′01″ пн. ш. 25°22′02″ сх. д.
Водойми річка Стрипа
Відстань до обласного центру приблизно 60 км
Відстань до районного центру 14 км
Місцева влада
Адреса ради Тернопільська область, Бучацький район, с. Старі Петликівці
Карта
Білявинці (Україна)
Білявинці
Білявинці
Білявинці (Тернопільська область)
Білявинці
Білявинці
У Вікіпедії є статті про інші географічні об'єкти з назвою Білявинці (Молдова)
Біля́винці — село Бучацького району Тернопільської області. Належить до Старопетликівської сільської ради.
Зміст
1 Географія
2 Коротка історія
3 Пам'ятки
4 Мовні особливості
5 Відомі уродженці села
6 Посилання
7 Література
8 Посилання
Географія
Село розташоване в північній частині Бучацького району, на відстані 14 км від районного центру, по обох берегах річки Стрипи. Білявинці межують із с. Старі Петликівці на півдні і з с. Осівці на північному заході.
Коротка історія
Село Білявинці (пол. Biеlawińce) позначене на мапі Поділля Ґійома де Боплана 1650 р.[1], що можна вважати першою відомою письмовою згадкою про це село.
У 1744 році в селі була збудована дерев'яна церква.
У 1909 році побудована нова кам'яна церква, яка діє досі. Дерев'яна дзвіниця біля неї походить з XVIII століття, імовірно, від часу, коли була збудована стара церква.
У роки Першої світової війни та польсько-української війни 1918–1919 рр. 8 жителів села служили в лавах Українських січових стрільців та Української галицької армії.
У 20-30 роках XX ст. Діяли товариства «Луг» (із 1928), «Сокіл», «Відродження», гурток товариства «Рідна школа», читальня «Просвіти». У 1935 році збудовано Народний дім, де розміщувалась читальня та кооператива. У 1941 році висипано могилу січовим стрільцям, яка була зруйнована в 1950-их роках.
У липні 1944 року десятки жителів села були мобілізовані на фронт. З війни не повернулось 22 чоловіки.
Участь у боях УПА брали: Ганкевич Богдан, Козира Андрій, Лесик Володимир. За допомогу воїнам УПА були репресовані сім'ї Маценько, Козири, Сисак, Полон. 19 грудня 1950 року енкаведисти викрили криївку в хаті Насті Бойко.
У 1950 році в селі організовано колгосп. Побудовано чотири стайні, вагу, тік. Матеріали брали із зруйнованого панського фільварку.
З 1961 року Білявинці село і колгосп підпорядкували Старопетликівській сільській раді і Старопетликівському колгоспові, відповідно, після чого село занепало: дві стайні, вагу, тік розібрали. Школу із семирічки перетворили на початкову, бо з 1963 року в с. Осівцях відкрили нову загальноосвітню середню школу.
Після розпаду колгоспу і селянської спілки було утворено ПАП «Білявинці», яке нині є складовою частиною «Бучачхлібагропрому».
24 лютого 1990 року створено осередок Товариства української мови, головою якого обрано С. О. Вар'ян.
5 квітня 1990 року в селі вперше за часів Незалежності піднято синьо-жовтий прапор.
У 1994 році створено осередки КУН та НРУ.
Духовні потреби жителів села задовільняє храм УПЦ КП, що недавно відзначив 100-річчя свого існування. З цієї нагоди до парафіян приїжджав єпископ Нестор Писик, який посвятив новий дзвін.
Греко-католицька громада села в 2003 році розпочала будівництво нової церкви. 27 серпня 2006 р. чин освячення церкви здійснив єпископ Іриней Білик, ЧСВВ.
23 вересня 2007 року в селі широко відзначали 135-річчя з дня народження оперної співачки Соломії Крушельницької[2].
Пам'ятки
Дерев'яна дзвіниця Святодухівської церкви
кімната-музей С. Крушельницької,
дерев'яна дзвіниця біля церкви Пресвятої Тройці — пам'ятка архітектури XVIII століття.
Церква збудована в 1909 році і зараз належить до УПЦ КП.
Каплиця 1849 року, збудована з нагоди скасування панщини у Галичині.
Мовні особливості
У селі побутує говірка наддністрянського говору. До «Наддністрянського реґіонального словника» внесено такі слова та фразеологізми, вживані у Білявинцях:
ґраскувати (розпушувати, напр. землю);
песячі ґудзики (реп'яхи);
підпалок (тріска, якою підпалюють дрова в печі);
толока (гуртова поміч сусідові).
Відомі уродженці села
Соломія Крушельницька — знаменита оперна співачка, педагог;
Іван Боднарук — відомий у діаспорі український педагог, письменник, есеїст, журналіст і громадський діяч;
Зіновій Підлісний — український архітектор, лауреат Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка;
бр. Йосафат Василь Рогатинський — монах-василіянин, диригент хору, заарештований внаслідок переслідувань УГКЦ, помер у концтаборі;
Ілько Козира — громадський діяч, журналіст (помер у Канаді)[3];
Тарас Козира — канадський політик, депутат парламенту провінції Онтаріо (1987–1990);
Ілля Козира — агроном, громадський діяч, голова Бучацької районної державної адміністрації (2005–2008)[4];
Теодозій Знак — воїн-інтернаціоналіст, загинув у Афганістані.
Посилання
Мапа Поділля Ґ. де Боплана
Лотоцький З. І. Коротка історія с. Білявинці
Б.Мельничук, Г.Яворський. Козира Ілько Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 127 — ISBN 966-528-199-2.
М.Токарчук. Козира Ілля Савович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 126-127 — ISBN 966-528-199-2.
Література
Б. Волинський. Білявинці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 139 — ISBN 966-528-197-6.
Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — (іл).
Історія міст і сіл УРСР. Тернопільська обл. — К., 1973. — 640 с.
Bielawińce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1880. — T. I : Aa — Dereneczna. — S. 209. (пол.)