АЛЯ ГУЛІЄВА

Ну от. Маєш вибір - не знаєш, кого вибрати.
Знаєш дорогу - не маєш куди податися.
А лютий торгує квітами і верлібрами,
теплим і чистим, липким і сорокаградусним.
І так тобі смішно - сили нема сміятися.
І так тобі сумно - солі бракує плакати.
А лютий не тямить в фізиці-математиці,
і струшує з неба тонни в'язкої платини.
Розплавлене світло по білих щоках котиться
хвилями болю, шаленства п'янкого хвилями.
Читатимеш зиму ревно, як "Богородицю",
доки весняне спасіння собі не вимолиш.
А поки що смійся - награно, до істерики.
А поки що дихай - солодко, спрагло, глибоко.
Цей лютий стоїть із крилами розпростертими.
Ну от. От і спробуй його з голови вибити.