Знову білою ковдрою застелило світи,

Лютий місяць, з погрозами, спланував відійти...
В нім морози і віхола , і застиглі сади,
Та у серці вразливому лиш ромашкам
цвісти...
Ця уперта , замріяна і тривожна зима,
Засніжила у серденьку ...сивину заплела...
І холодними мріями завела у танок...
Та у серці вразливому той букет...
Із квіток...
Хай на вулиці холодно...хай лютує зима..
Моє серце ромашкове ...так чекає тепла...
Автор Любов Вацик