Комарницькі.

Перші відомі власники Комарник Яцько і Федько (Тадор) з’являються в перемишльських актах у 1490-х роках. Згодом, вони обидва присутні під час вивчення та підтвердження королівськими комісарами у 1505 р. дідичних прав власникам Комарник, Верхнього Висоцька, Турйого та Жупанього.
Комарницькі разом Височанськими і Турянськими втратили свої привілеї під час турецького наїзду на Галичину у 1498 р. Документи зберігалися в м. Самборі й були знищені в під час цілковитого спустошення міста. В 1505 р. польський король Олександр враховуючи вказані обставини та спираючись на свідчення спеціально скликаної для з’ясування справи комісії, затвердив їхні права . Мабуть ми ніколи не дізнаємося що це були за привлеї: чи один на всі три села – Комарники, Тур’є, Висоцьке, виданий спільному предку Комарницьких, Турянських, Височанських Думичів, чи то грамоти, надані поокремо кожному із означених сімейств. На час, коли розпочинається задокументована історія вказаних родів, а це кінець 15 – початок 16 ст., на їхнє спільне походження (якщо таке існувало) вже ні чого не вказувало, за винятком нерозділеного володіння с. Жупанє, яке до кінця 16 ст. перебувало у спільній власності Комарницький, Турянських, Височанських і Матківських.
Можливо, Комарницькі були відгалуженням котрогось і осілих в Карпатах волошських родів (Турецьких/Яворських/Ільницьких, Крушельницьких, Скольських)