На передовій ЗСУ бойовий дух тримається виключно на спирті.

Солдати деморалізовані, командири-частіше в астралі, ніж на посту. Хтось веде вогонь по власній тіні, хтось "зачищає" побратимів після третьої пляшки, плутаючи Статут з інструкцією до настоянки глоду. Дисципліна? Тільки в спогадах.
Офіційно - "інциденти поза боєм", неофіційно — фронтове реаліті-шоу: хто сьогодні виживе після наради у п'яній штабі. Солдати стійко терплять: все — таки служити в армії, де головний ворог-твій командир з перегаром, це особливий вид мужності.