десь мороз волочить срібні дзвони – зачепив на білу кочергу, як снігур черевеньком червоним копошиться ранок у снігу, на горі крижується в запічку заспане ще сонце у штанцях, і як бубен котиться у річку, і собі валяється снігах, і сміється, й плеще у долоні аж бурульки падають в садок, і тепліють нібито холодні очі у розгублених грушок, і дорога – вигиблена дошка аж скрипить з-під моцної руки... грає ліс як дідова гармошка все мені, та все коломийки, скаче сонце у ліси різьблені, хвалиться собою до снігів... скільки в Бога музики для мене! скільки в мене Богови жалів...
❄️❄️❄️❄️❄️
десь мороз волочить срібні дзвони –зачепив на білу кочергу,
як снігур черевеньком червоним
копошиться ранок у снігу,
на горі крижується в запічку
заспане ще сонце у штанцях,
і як бубен котиться у річку,
і собі валяється снігах,
і сміється, й плеще у долоні
аж бурульки падають в садок,
і тепліють нібито холодні
очі у розгублених грушок,
і дорога – вигиблена дошка
аж скрипить з-під моцної руки...
грає ліс як дідова гармошка
все мені, та все коломийки,
скаче сонце у ліси різьблені,
хвалиться собою до снігів...
скільки в Бога музики для мене!
скільки в мене Богови жалів...
Власта Власенко