Тобі спокійно спиться,Україно,

Як на Донбасі горобина ніч гримить?
Чи мати спить, коли вбивають сина?
Чи материнське серце не болить?
Чи москалі тобі тепер не діти?
Ти їх від вурдалака прижила?
Хай убивають, що там їх жаліти!
Могла б уберегти - не вберегла!
Чи може сон страшний це нам наснився?
Нас - на ножі, нас у вогні спалить!
Спинися, ненько! Ой , прошу, спинися!
Щоб лиха гіршого тобі не наробить!
Щоб не ридати на своїх руїнах.
Бо не водиця кров людська, повір!
Спини війну! Опам"ятайся, Україно!
Верни Донбасу спокій, тишу, мир!
А втім... Спи , Україно! Не тривожся марно!
Хай гинуть, навкруги - така краса!
І сонце сходить, і світанок гарний,
І лиш на квітах кров, а не роса....
Олександра Бикадорова

Комментарии

Комментариев нет.