Ми дивимось на Марію не так, як на Бога, не так як на Ісуса Христа, Котрий є "Сонцем Праведності", адже Марія не є Богом, не є четвертою особою Трійці, вона - людина, жінка.

Проте серед людей, спасенних Ісусом Христом, Марія посідає перше місце, має найбільшу славу, оскільки її участь у Божому плані спасіння людства була унікальною.
Сьогоднішнє свято нагадує нам, що Матір Божа була звичайною людиною, мала своїх батьків, свій день народження. І хоч Вона була збережена Божою волею від первородного гріха, та саме Її життя було по-людськи звичайним. І тільки сповнене віри "нехай станеться", сказане Нею ангелові, зробило Її тією, яку "славитимуть усіх покоління".
На скелястому березі Дністра у важкодоступному місці далекого 1889 року люди збудували каплицю. Місцевість для святині була вибрана невипадково. Це територія, яку Господь наділив мальовничою недоторканою природою з кришталевим джерелом цілющої води. Старожили розповідають, що в давнину біля джерела з'явилась Матір Божа. Свідком цього був мешканець села Зозулинці, який побачив на воді, що витікала з джерела, образ Матері Божої. Ця подія спонукала збудувати каплицю поблизу святого місця з'явлення Богоматері. Біжать до святині стежки та дороги - це дороги розпуки, страждань. Люди залишають тут свої біди, а повертаються назад дорогами спокою, полегшення та надії.