Всі ми під Богом єдиним живем, Праведно хтось, а хтось вже є грішним. Й життєвою стежкою кроками йдем, Дехто упав, а хтось є успішним. І в кожного з нас є дорога своя, Записана небом з маленства. Й призначена долею справді була, Єдина моя ще з дитинства. Так вирішив Бог. А чи справився я? Призначення втілить життєве? Можливо, колись я вже й нею була? Й навчала щодня, погодинно... Можливо, це правда, і зовсім не міф, Що щастя нам доля дарує. Цінити життя, далеко не гріх, Гріх тим, хто його не будує. Всі ми дорогами по-різному йдем, Крокуючи часом незпинним, Хтось справді для когось в цім світі живе, А хтось - марнуванням невпинним
За покликом душі
:Юлия Штундер (Полищук)
У кожного доля своя
Всі ми під Богом єдиним живем,
Праведно хтось, а хтось вже є грішним.
Й життєвою стежкою кроками йдем,
Дехто упав, а хтось є успішним.
І в кожного з нас є дорога своя,
Записана небом з маленства.
Й призначена долею справді була,
Єдина моя ще з дитинства.
Так вирішив Бог. А чи справився я?
Призначення втілить життєве?
Можливо, колись я вже й нею була?
Й навчала щодня, погодинно...
Можливо, це правда, і зовсім не міф,
Що щастя нам доля дарує.
Цінити життя, далеко не гріх,
Гріх тим, хто його не будує.
Всі ми дорогами по-різному йдем,
Крокуючи часом незпинним,
Хтось справді для когось в цім світі живе,
А хтось - марнуванням невпинним