Не буду я така, як Стус. Не визріла моя година. Святочний ще не ліг обрус, На ньому слів й не половина. По полю голубому, наче льон ще не тужило моє серце. Із вуст не рвався ще прокльон, Ще льодом не вкривалося озерце. Стужавілих думок ще не було, І недовідомі мені ще чорні тіні. Ще непрострілене моє крило Не мучилося у борінні. Ще не народжені в моїй душі Слова незвичні велемовні. Недовідоме слово те – мушлі, Хоча означення доволі красномовні. Не можу бути я така, як Стус, З словами й баченнями ще сутужно. Та чи й вдалося це комусь – Стояти в дусі так потужно?
НЕПОРІВНЯНЕ
Не буду я така, як Стус.
Не визріла моя година.
Святочний ще не ліг обрус,
На ньому слів й не половина.
По полю голубому, наче льон
ще не тужило моє серце.
Із вуст не рвався ще прокльон,
Ще льодом не вкривалося озерце.
Стужавілих думок ще не було,
І недовідомі мені ще чорні тіні.
Ще непрострілене моє крило
Не мучилося у борінні.
Ще не народжені в моїй душі
Слова незвичні велемовні.
Недовідоме слово те – мушлі,
Хоча означення доволі красномовні.
Не можу бути я така, як Стус,
З словами й баченнями ще сутужно.
Та чи й вдалося це комусь –
Стояти в дусі так потужно?