Гу́слі (гу́сла) — найстародавніший російський[Джерело?] щипковий музичний інструмент, що був дуже популярним у Київській Русі. Зображення гуслів знаходимо на фресках того часу.
У гуслях струни натягнуто на трикутний дерев'яний резонансний ящик. Звук на інструменті видобувають, защипуючи струни пальцем.
Виконавець на гуслах називається гуслярем.
З часів Київської Русі гуслі проіснували в побуті мешканців України ймовірно аж до XIX століття, оскільки ще Пантелеймон Куліш згадував, що бачив співця-гусляра. Саме від гуслів походить інший народний музичний інструмент, що став символом українців — бандура. Якщо додати до гуслів 2-3 баси, поставити інструмент на колінах вертикально, притиснувши до грудей — ось і вийде бандура.[1]
Існує три різновиди гуслів:
кри́лоподібні або дзвінчасті шо́ломоподібні або гуслі-псалтир клаві́роподібні — прямокутні, на основі яких М.Фомін створив клавішні (педальні) гуслі, у яких непотрібні струни заглушуються за допомогою спеціального механізму, а звук видобувають медіатором.
музика ідеал життя
:Марія Лукащук
Гуслі
У гуслях струни натягнуто на трикутний дерев'яний резонансний ящик. Звук на інструменті видобувають, защипуючи струни пальцем.
Виконавець на гуслах називається гуслярем.
З часів Київської Русі гуслі проіснували в побуті мешканців України ймовірно аж до XIX століття, оскільки ще Пантелеймон Куліш згадував, що бачив співця-гусляра. Саме від гуслів походить інший народний музичний інструмент, що став символом українців — бандура. Якщо додати до гуслів 2-3 баси, поставити інструмент на колінах вертикально, притиснувши до грудей — ось і вийде бандура.[1]
Існує три різновиди гуслів:
кри́лоподібні або дзвінчасті
шо́ломоподібні або гуслі-псалтир
клаві́роподібні — прямокутні, на основі яких М.Фомін створив клавішні (педальні) гуслі, у яких непотрібні струни заглушуються за допомогою спеціального механізму, а звук видобувають медіатором.