Земле рідна моя, дивовижна й казкова,

Серцю милі твої: і поля, і луги,
І досвітня зоря, золота, світанкова,
І гаї, і сади, і круті береги.
Розливаєш навкруг аромати духмяні,
Стелиш килим з волошок у стиглих житах.
Всі красоти твої чарівні, незрівнянні,
Над тобою летить в небесах вільно птах.
Квітнуть маки червоні в полях, наче долі,
Їх колишуть могутні і сильні вітри.
Свободи ти прагнеш, Україно, і волі,
Щоб твої розвівалися скрізь прапори.
Щоб звучали пісні мелодійні у краю,
Рідна мова лилась, солов'їна, дзвінка.
Тебе, моя земле, немов неньку, кохаю.
Твоя врода прекрасна, і ніжна, й п'янка.
Земле рідна моя — ти моя Україно!
У душі ти моїй із колиски живеш.
Кров за тебе лило не одне покоління,
Бо до тебе любов в кожнім серці без меж.
✍️Оксана Козак .