Дороги іншої не треба, Поки зорить Чумацький Шлях, Я йду від тебе, і до тебе По золотих твоїх стежках. Мені не можна не любити, Тобі не можна не цвісти, Лиш доти варто в світі жити, Поки живеш і квітнеш ти. Україно, Україно, Після далечі доріг Вірне серце твого сина Я кладу тобі до ніг. Поки кохаєм до нестями І ще не скоро наш кінець, Ще, може, нашими серцями Розпалим тисячі сердець. Ще свічка наша не згоріла, Ще наша молодість при нас, А те, чи варте наше діло, То скажуть люди, скаже час. Україно, Україно Після далечі доріг Вірне серце твого сина Я кладу тобі до ніг. Тарас Петриненко
Я ЛЮБЛЮ ПОЭЗИЮ!
УКРАЇНА
Дороги іншої не треба,
Поки зорить Чумацький Шлях,
Я йду від тебе, і до тебе
По золотих твоїх стежках.
Мені не можна не любити,
Тобі не можна не цвісти,
Лиш доти варто в світі жити,
Поки живеш і квітнеш ти.
Україно, Україно,
Після далечі доріг
Вірне серце твого сина
Я кладу тобі до ніг.
Поки кохаєм до нестями
І ще не скоро наш кінець,
Ще, може, нашими серцями
Розпалим тисячі сердець.
Ще свічка наша не згоріла,
Ще наша молодість при нас,
А те, чи варте наше діло,
То скажуть люди, скаже час.
Україно, Україно
Після далечі доріг
Вірне серце твого сина
Я кладу тобі до ніг.
Тарас Петриненко
#ялюблюпоэзию