Куди не поніс би мене буревій, темні ялиці шумлять у мені, темна Тисмениці таємниця струмить у жилах. Моя душа стане дзвоном Старої бойківської дзвіниці, Щоб голосити за мертвими І будити живих». Це слова майстрині українського слова з Бразилії ВІРИ ВОВК (1926 - 2022), української письменниці, літературознавиці та перекладачки з Бразилії, яка писала українською, німецькою і португальською. Віра Вовк (справжнє ім'я - Віра Селянська) народилася 2 січня 1926 року в м.Борислав у родині лікаря й археолога. Змалечку її життя було наповнене любов'ю до рідної землі, інтересом до культури та минулого свого краю та інших країн. Цьому сприяло все навколо, адже росла Віра в мальовничому і самобутньому м.Кути на Гуцульщині, навчалася в гімназії у Львові та у середній школі у Дрездені. Згодом вивчала германістику, славістику, музикологію у Тюбінгенському університеті. З 1945 року Віра жила на еміграції: спершу в Німеччині, а з 1949 р. - у Бразилії. Тут, в Ріо-де-Жанейро вона закінчила університет, стажувалася також у Колумбійському (США) і Мюнхенському університетах. Здобула науковий ступінь доктора філософії та стала професоркою німецької літератури в Університеті Ріо-де-Жанейро, де з 1957 року керувала кафедрою германістики. Віра Вовк мала низку нагород та премій, зокрема була лауреатом Шевченківської премії 2008 року за книги «Поезії», «Проза», «Спогади», «Сьома печать», «Ромен-зілля», а також переклади української класики та творів сучасної літератури португальською мовою. Пані Віра активно пропагувала українську культуру, мову, поезію, була однією з найкращих спікерок на літературні теми, виступала з доповідями, лекціями та авторськими вечорами у містах з українською громадою - Нью-Йорку, Вашингтоні, Філадельфії, Клівленді, Чикаго, Детройті, Торонто, Монреалі, Оттаві, Ванкувері, Лононі, Парижі, Римі, Мадриді, Мюнхені, Буенос-Айресі, а також у Києві та Львові. 16 липня 2022 р. вона відійшла у вічність на 97-му році життя, залишивши нам свої поезії та переклади і приклад любові до України і праці для її прославлення.
Українська культура в іменах
«Я ліплена з доброї Бориславської глини.
Куди не поніс би мене буревій, темні ялиці шумлять у мені,
темна Тисмениці таємниця
струмить у жилах.
Моя душа стане дзвоном
Старої бойківської дзвіниці,
Щоб голосити за мертвими
І будити живих».
Це слова майстрині українського слова з Бразилії ВІРИ ВОВК (1926 - 2022), української письменниці, літературознавиці та перекладачки з Бразилії, яка писала українською, німецькою і португальською.
Віра Вовк (справжнє ім'я - Віра Селянська) народилася 2 січня 1926 року в м.Борислав у родині лікаря й археолога. Змалечку її життя було наповнене любов'ю до рідної землі, інтересом до культури та минулого свого краю та інших країн. Цьому сприяло все навколо, адже росла Віра в мальовничому і самобутньому м.Кути на Гуцульщині, навчалася в гімназії у Львові та у середній школі у Дрездені. Згодом вивчала германістику, славістику, музикологію у Тюбінгенському університеті.
З 1945 року Віра жила на еміграції: спершу в Німеччині, а з 1949 р. - у Бразилії. Тут, в Ріо-де-Жанейро вона закінчила університет, стажувалася також у Колумбійському (США) і Мюнхенському університетах. Здобула науковий ступінь доктора філософії та стала професоркою німецької літератури в Університеті Ріо-де-Жанейро, де з 1957 року керувала кафедрою германістики.
Віра Вовк мала низку нагород та премій, зокрема була лауреатом Шевченківської премії 2008 року за книги «Поезії», «Проза», «Спогади», «Сьома печать», «Ромен-зілля», а також переклади української класики та творів сучасної літератури португальською мовою.
Пані Віра активно пропагувала українську культуру, мову, поезію, була однією з найкращих спікерок на літературні теми, виступала з доповідями, лекціями та авторськими вечорами у містах з українською громадою - Нью-Йорку, Вашингтоні, Філадельфії, Клівленді, Чикаго, Детройті, Торонто, Монреалі, Оттаві, Ванкувері, Лононі, Парижі, Римі, Мадриді, Мюнхені, Буенос-Айресі, а також у Києві та Львові.
16 липня 2022 р. вона відійшла у вічність на 97-му році життя, залишивши нам свої поезії та переклади і приклад любові до України і праці для її прославлення.