НЕПОВТОРНА МУЗИКА ПРИРОДИ...

Яка природа мелодійна,
Струною лине до душі,
І незрівнянна, й чародійна,
Звучить оркестр її в тиші.
Торкає звуками до серця,
Полонить вся її краса:
І спів блакитного озерця,
І шепіт жовтого листка,
І шум грози посеред літа,
І музика весняних злив.
Летить увись вітрів сюїта
І ллється осені мотив.
Природа барвами багата,
В ній веселкові кольори.
Це серця місячна соната,
Це Божа благодать згори.
Краса природи дивовижна:
Й сніжинки білої зими,
Й весняні білопінні вишні,
Й осінні жовті килими,
Й хмаринки у небесній висі —
Все гріє душу крадькома,
Й світанки в росах свіжі, чисті,
Красот чарівніших нема.
Вона дарує насолоду,
Приносить спокій для душі,
Прекрасна в будь-яку погоду —
В туман, в завії і в дощі...
Оксана Козак