10 травня виповнюється 64 роки Іванові Малковичу - відомому українському поету і видавцю, Шевченківському лавреату, засновнику і директору Видавництво «Абабагаламага».

З нагоди дня народження Івана Малковича з 10 до 14 травня на книги «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ» діє знижка 20%.
"Найніжнішою скрипкою України" назвала Івана Малковича Ліна Костенко, коли вийшла його перша поетична збірка "Білий камінь".
Без нього складно уявити українське культурне життя останніх десятиріч. Іван Малкович є одним з найкращих сучасних поетів, а його видавництво - одним з найуспішніших в Україні.
Активно допомагає очолюване Іваном Малковичем видавництво нашим ЗСУ.
"Івана Малковича переважна більшість знає як видавця. Для мене ж він - геніальний поет. Точний і тонкий. У мене на вірші Малковича навіть є декілька пісень, тобто ця спорідненість душ стала музикою.", - сказала Марічка Бурмака про творчість Івана Малковича.
Він був автором тексту для ювілейного ХХ Радіодиктанту національної єдності у 2020 р.
Народився Іван Малкович в мальовничому Прикарпатті у Нижньому Березові на Косівщині. Закінчив скрипкове відділення Івано-Франківського музичного училища, але обрав літературу. Чи вона його обрала. Закінчив філологічний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка.
Іван Малкович - редактор, упорядник, автор і перекладач кількох десятків книжок для дітей.
"Я завжди прагнув видавати ще і "дорослу" літературу. Першою дорослою книгою став "Гамлет" Шекспіра, в чудовому перекладі Юрія Андруховича та з ілюстраціями Владислава Єрка. З того часу я почав більше видавати дорослих книжок, а потім втілив в життя свою заповітну мрію - видав поетичну серію, з обкладинками, обтягнутими у різноколірну тканину. Як гадаєте, чия книжка була першою? Це був Тарас Мельничук, а далі - Ліна Костенко. Це люди, яким я завдячую багато чим у своєму поетичному житті", - сказав Іван Малкович в одному з інтерв'ю.
Його ліричні герої - мудрі й тонкі натури, які усвідомлюють, наскільки нетривкий наш світ, а тому глибоко вірять у Бога і в те, що в кожній особі закладено дуже багато хорошого, світлого - і тільки розвиваючи кращі людські риси, ми порятуємо планету від катастрофи.
НАПУЧУВАННЯ
Хай це, можливо, і не найсуттєвіше,
але ти, дитино,
покликана захищати своїми долоньками
крихітну свічечку букви "ї",
а також,
витягнувшись на пальчиках,
оберігати місячний серпик
букви "є",
що зрізаний з неба
разом із ниточкою
бо кажуть, дитино,
що мова наша - солов'їна.
гарно кажуть
але затям собі,
що колись
можуть настати і такі часи,
коли нашої мови
не буде пам'ятати
навіть найменший
соловейко.
тому не можна покладатися
тільки на солов'їв,
дитино.
ІЗ ЯНГОЛОМ НА ПЛЕЧІ
Старосвітська балада
Краєм світу, уночі,
при Господній при свічі
хтось бреде собі самотньо
із янголом на плечі.
Йде в ніде, в невороття,
йде лелійно, як дитя,
і жене його у спину
сірий маятник життя, -
щоб не вештав уночі
при Господній при свічі,
щоб по світі не тинявся
із янголом на плечі.
Віє вітер вировий,
виє Ірод моровий,
маятник все дужче бухка,
стогне янгол ледь живий…
А він йде і йде, хоча
вже й не дихає свіча,
лиш вуста дрижать гарячі:
янголе, не впадь з плеча.