Знаєте коли в Україні відбувся перший парад перемоги ?

9 травня 1920 року з нагоди визволення Києва від московсько-більшовицьких загарбників в центрі столиці України на Хрещатику відбувся парад перемоги , в якому взяли участь польські та українські підрозділи. Парадом керував польський генерал Едвард Ридз-Смігли. Разом з ним були присутні командир 6 стрілецької дивізії армії УНР Марко Безручко, Юліан Стахевич, Шарль-Густав Анот та японський аташе Масатака Ямават.
Під час буремних подій в Україні в 1917-1920 роках, в Києві більш ніж десять разів змінювалася влада. У підсумку на момент 1 травня 1920 року в Києві була відсутня влада, але ще знаходилися невеликі підрозділи червоноармійців. Тож, не маючи достатньої підтримки в місті та чисельної переваги, червоноармійці вивели основні підрозділи з Києва.
Польський передовий підрозділ на чолі з підпоручиком Мирославом Ольшевським, проводивши дорозвідку передмістя Києва, вирішив використати трамвай, щоб дістатися центру міста. Трамвайна лінія тоді йшла з Пущі-Водиці аж до самої міської думи, де тепер Майдан Незалежності. Польські вояки, стрімко промчавши до середмістя столиці, захопили в полон декілька червоноармійців і тим самим трамваєм дісталися назад до Пущі.
Вже 7 травня основні польські підрозділи зайшли до Києва.
8 травня до Києва прибула 6-а стрілецька дивізія армії УНР на чолі з полковником Марком Безручком.
Вранці 9 травня 1920 року під акомпанемент гарматної канонади, що лунала з району Дарниці, де поляки вели бій за плацдарм на лівому березі Дніпра, Хрещатиком пройшов парад на честь визволення столиці України.
Планувалося, що парад прийматимуть лідери двох держав і головнокомандувачі союзних армій: Головний Отаман Симон Петлюра та маршал Юзеф Пілсудський.
Однак, перший був того дня у Могилеві-Подільському, а другий, хоч і прибув до міста ще 8-го числа, але одразу спішно виїхав до Варшави.
За відсутності керівників України і Польщі парад приймав генерал Едвард Ридз-Смігли, командувач польської 3-ї Армії, частини якої й вступили до Києва.
Присутність іноземних спостерігачів, одягнутих у парадну форму, стала причиною чуток серед киян про те, що Антанта оголосила війну більшовикам, а прихід поляків є початком інтервенції антантівських військ в Україні.
Українських вояків, що крокували центральною вулицею Києва, замикаючи парад переможних польських частин, охоплювали суперечливі почуття: радість, смуток і навіть сором.
Про них у своїх спогадах влучно написав тодішній старшина штабної сотні 6-ї стрілецької дивізії хорунжий Петро Самутин.
"Ми бачили маси людей, - згадував він, - маси своїх людей і людей чужих нам по духові. Ці маси ще не здавали собі справи, що сталося. Вони призвичаєні вже до частих змін влади та їх реакції не можна брати за щире виявлення почувань".
Самутин писав, що українці обсипали їх квітами, викрикуючи "Слава!".
"Але між цими масами бачилося і людей з насупленими обличчями, і зовсім не захоплених нами… Рідний наш Києве! Не ми здобували тебе, не ми увійшли до тебе переможцями", - йдеться у спогадах.
Цікавим фактом також слід визнати участь американських льотчиків-добровольців у війні Польщі проти більшовицької Росії. Це були льотчики сьомої повітряної ескадрильї Війська польського імені “Тадеуша Костюшко”. Ця повітряна ескадрилья була створена ще у 1918 році і не весь час до звільнення Києва була союзником УНР, але саме у 1919 році за відсутності комплекту особового складу за домовленістю та під прикриттям, до сьомої повітряної ескадрильї було прийнято на службу 21 американця. Одним із них був пілот Меріан Купер зі штату Флорида США. Досить цікава історія однієї людини, яка пройшла шлях від військово-морської академії США та журналіста до закінчення курсів пілота у 1917 році. Був учасником американського експедиційного корпусу та у 1918 році опинився в німецькому полоні, після звільнення повернувся до Франції.
Саме в травні 1920 року приймав участь у боях з більшовицькою піхотою та флотом на Дніпрі біля Трипілля. У вільний від польотів час, особливо вечорами мав можливість спілкування з українцями, вивчаючи їх мову та традиції.
Незважаючи на другий полон вже більшовиками він зміг втекти пройшовши майже 700 кілометрів до кордону Литви та вже в Польщі отримати орден “Віртуті Мілітарі” від Юзефа Пілсудського першого голови відродженої польської держави.
Відомим Меріан Купер став також написанням сценарію та режисурою картини “Кінг-Конг” 1933 року, знявшись також і в деяких епізодах картини.
Ігор Царик.