Навчи, не вмію щовесни цвісти.

Стрічати щиро перелітне птаство.
Межу ділити з прикорінним братством.
В блакить надію віттячком вплести.
Навчи, рідненька, жити без прикрас.
Щоби, як є -- у справжності ж рожденна.
Не скаржитися Батьку повсякденно
і всує не взивати повсякчас.
Навчи мене сприймати часу плин.
Усіх любити, і життя щомиті.
Прощати. Ти ж прощаєш всіх на світі
в стражденні дні, як сіється полин.
Навчи. Не вмію, вишне, так, як ти.
Себе віддати людям без останку
й заснути тихо у пожовклім ранку,
смиренно й вірно в зиму увійти.
Світлана Сащук
Художниця Оля Гайдамака