ЧАСТИНА 2 (ПРОДОВЖЕННЯ)

Шоста заповідь
Не вбивай.
Гріхи проти цієї заповіді:
1.Кривда, заподіяна працівникам в одязі, їжі, платі, що є смертним
гріхом перед Богом.
2. Вживання протизаплідних засобів, ліків або витравлювання плоду.
3. Вчинення абортів.
4. Бажання мстити, схильність до гніву, сварки, бійки, буянству.
5. Передача немічного в руки сильного.
6. Умисне вбивство ближнього.
7. Навмисне отруєння тяжко хворих для полегшення їх тілесних страждань.
8. Тілесне покарання когось по жорстокості до смерті.
9. Замах на чиєсь життя, не сповнилося тільки по випадковим перешкодам.
10. Самогубство чи тільки замах на своє життя, поєднане з рішучими
діями або навіть тільки думка позбавити себе життя.
11. Вбивство за намовою, за розпорядженням або загрозі, з примусу з боку
іншого.
12. Надавання вбивцям притулку.
13. Надавання вбивці або самогубцю засобів до злочину (отрути, пістолета і
ін.), надавання засобів, що виробляє не доживання плоду, що карається
Церквою нарівні з людиновбивством.
14. Побої, від яких сталася або могла статися смерть.
15. Залишення без допомоги людини помираючої, яка просила про допомогу,
наприклад: тонучої у воді, що знаходилася у вогні під час пожежі, що піддалася
нападу від хижого звіра або зловмисної людини, або страждала від хуртовини
і морозу, в той час, коли їй можна було допомогти.
16. Замовчування про чиєму-небудь приготуванні або самому замаху до вбивства, а також про скоєне вбивство.
17. Байдуже або навіть зі сміхом споглядання на чиюсь бійку або побої,
наносяться іншому, небажання розбороняти забіяк.
16. Відмова лікаря в допомоги хворому, особливо при небезпечному захворюванні.
19. Навмисне уповільнення в лікуванні хворого чи лікування недбале.
20. Дозвіл хворому без особливої на те потреби вживати скоромну їжу в
пости. Хворі можуть зважитися є в пост скоромну їжу тільки з дозволу свого духовного отця.
21. Сприяння до прискорення чиєїсь смерті, підставляння людини небезпекам,
що загрожують її життю або відмова в допомозі в біді чи в хворобах.
22. Утиск вдів, сиріт, бідних, слабких і безпомічних.
23. Покарання по праву, але із зайвою злістю і жорстокістю.
24. Виклик на поєдинок.
25. Бійка.
26. Недогляд за хворим в безпам'ятстві.
27. Не попередження себе та інших від небезпеки бути захопленим раптово
смертю там, де ця небезпека була ясно видна. Порушення норм безпеки,
внаслідок чого, наприклад, жінки надриваються на важких роботах.
28. Уїдливі слова, лихослів'я або навіть загроза убити людину.
29. Жорстокість до убогих або калік .
30. Рішучість на злочинні справи, з'єднані з винищенням в утробі як
законного, так і незаконного плоду, які можуть зашкодити і власного життя жінки.
31. Випадкове або мимовільне вбивство.
32. Вбивство кого-небудь або тільки замах на чиєсь життя під час безпам'ятства.
33. Доведення когось до раптової смерті або до самогубства.
34. Прокляття, биття, зла і неприхована ненависть, відплата злом за зло,
злопам'ятність, обмовляння.
35. Побої, нанесені вагітній жінці, від яких відбулися передчасні
пологи або смерть немовляти (в Старому Завіті вбивця вагітної засуджувався на
смертну кару, якщо побої були нанесені в другу половину вагітності, коли
немовля встиг вже досить розвинутися. Крім того, вбивця винен і в тому, що
наражає на небезпеку життя матері).
36. Нанесення каліцтва кому-небудь або самому собі, зловмисне або навіть
мимовільне, наприклад: самоушкодження з метою уникнути військової служби і т.д.
37. Підбурення до бійки, поєдинку, вбивства, або порада справи, небезпечної для
життя і здоров'я.
38. Вбивання людини злісним словом або прокляття його чорним словом.
39. Схиляння до відступу від віри або до розколу або іншому подібному гріху.
40. Упущення випадку відвернути когось від вбивства, самогубства або пошкодження
чийогось здоров'я.
41. Ненадання допомоги людині у випадках, коли видно було, що людина
потребує допомоги і надати її було цілком можливо, але ти не надав її тільки
тому, що тебе не попросили про це прямо.
42. Грубість по відношенню до людини.
43. Зухвалість і неввічливість у поводженні з людьми.
44. Холодність і скам'яніння у відношенні до інших людей, не людяність, невдячність.
45. Цькування людини своєю собакою чи іншими тваринами.
46. Занесення в чужий будинок заразної хвороби.
47.Обплювання людини.
48. Продаж в їжу будь-чого свідомо шкідливого для здоров'я.
49. Крайнє виснаження себе самого роботою за посадою, ремеслом чи торгівлею.
Вбивання, таким чином, свого здоров'я зайвими працями.
50. Нетерпіння і ремство в хворобах; дратівливість і ремство на інших у хворобі.
51. Дратівливість і лють, що применшує дні життя.
52. Надмірна їжа, надмірне пиття, скверноїдження, яке складається:
а) у прийнятті їжі і пиття, заборонених в Законі Божому;
б) в їжі і питті без потреби, з ідолопоклонниками і єретиками;
в) у їжі і питті з безсоромними танцями, піснями та музикою.
53. Надмірна зніженість в житті, вбивання свого здоров'я ледарством, млістю,
бездіяльністю, спання, лінощами, розслабленням себе, бажанням тілесного спокою понад усяку міру; пияцтвом, розкішшю, хтивістю, курінням.
54. Лінощі до добра або взагалі до праці.
55. Безпечність.
56. Бичування без пощади робочих тварин або неутримання інших від цього.
57. Крик на тварин з прокляттям їх, лихослів'ям, побажанням їм зла.
58. Недбайливі про хворих тварин.
59. Цькування худоби один одним з метою забави, гонитви коней до смерті.
60. Покарання до смерті тварини з чужого двору.
61. Вбивання тварин без потреби. Бажання помучити їх.
62.Чи не доводив кого до надмірної скорботи і передчасної смерті?
63. Чи не виснажував сили і здоров'я своїх підлеглих занадто важкими роботами і
покараннями, і тим самим чи не довів кого до хвороби або навіть до смерті?
64.Чи не засуджував на суд невинного і чи не виправдовував винного, знаючи про
невинуватості першого і про винність останнього?
65.Чи не образив кого марним гнівом і суворістю в спілкуванні, лихослів'ям,
ненавистю, заподіянням шкоди побоями або чим-небудь іншим, що повергає
людини в глибоку скорботу, засмучує її здоров'я і скорочує життя? Чи не
маєш зараз ворожнечі з кимось чи злопам'ятства? Все це треба залишити,
бо від має ворожнечу і злопам'ятство Бог не приймає ні молитов, ні дарів, ні
прохань, ні покаяння.
66. Ще важче гріх - це вбивство душі, коли, наприклад, хтось нараджує,
заохочує інших на справи гріховні або своїм явно спокусливим прикладом і
словом вводить інших в гріх.
Шоста заповідь забороняє всяке людиновбивство і самогубство, як тілесне,
так і духовне.
Тілесне вбивство відбувається різними насильницькими способами, наприклад:
удавлення, заріз, отруєнням, утопленням і ін.
До самогубцям зараховуються також і ті, які, бачачи явну небезпеку
смерті, самі нерозважливо вдадуться в неї. Наприклад, бачачи на море велике хвилювання, нерозважливо пускаються плисти вдалину, або в більшу завірюху взимку відправляються в далеку дорогу без достатньо теплого одягу, або без особливої причини йдуть в таке місце, де загрожує небезпека смерті від звірів, злих людей і т. п. Сюди ж
належать і ті, які розбудовують своє здоров'я досконалої бездіяльністю,
пересиченням і т. п., і тим самим скорочують своє життя.
Умертвіння душі при житті тіла відбувається такими гріхами, які назавжди
позбавляють її Божої благодаті, наприклад, наполегливим опором істині,
озлобленням у гріхах, досконалої нерозкаяність, відчаєм і ін
Шоста заповідь забороняє шкодити життю та добробуту людини і разом з тим
накладає на кожного з нас обов'язок не тільки нікого не ображати ні словом,
ні ділом, але обходитися з усіма лагідно, ввічливо, доброзичливо, повчально: з тими що
гніваються миритися, образи терпляче переносити і прощати все всім, навіть
ворогам. Чи намагаєтеся ви про виконанні всього цього?
Сьома заповідь
Не чини перелюбу.
Цією заповіддю вимагається, головним чином, цнотливість.
Гріхи проти цієї заповіді:
1. Віддання себе розкоші, ледарства, захопленню ласощами, пияцтву, гульні,
відвідинам спокусливих видовищ і компаній.
2. Блудні помисли чи уявлення.
3. Улесливі спогади про колишні твої гріхи.
4. Хтивий погляд на іншу стать або пристрасть до красивих облич.
5. Сприяння іншим у задоволенні їх блудної пристрасті.
6. Читання книг, що описують пристрасну любов, а також читання що живлять пристрасні почуття, і взагалі читання всього що збуджує цікавість розбещуючого
розум, серце і уяву, але для спасіння душі нічого не дає.
7. Нескромні розмови або слухання таких розмов.
8. Скверна лайка, всяке лихослів'я і слухання його.
9. Спів і слухання непристойних віршів, пісень, а також пісень, що виражають
пристрасть.
10. Страсна збудлива музика.
11. Безсоромні танці, танці та ігри, розраховані на те, щоб змусити душу спокуситися
а в тілі пробудити хіть, і присутність на них.
12. Листування про пристрасну любов або списування в тому ж дусі листів і віршів.
13. Бажання подобатися, щоб спокушати собою іншу стать.
14. Пристрасне споглядання на жінок або чоловіків.
15. Надмірна догідливість жіночої статі.
16. Покладання на себе маски.
17. Підглядання на чужу оголеність чи на пів оголеність, спокуса на власну наготу.
18. Прикраса будинку, особливо спальні, спокусливими картинками або статуями.
19. Розпалення похоті штучними способами, наприклад, внутрішніми
міцними напоями, вином, різними збудливими засобами.
20. Нескромний одяг або навіть одяг взагалі, коли, наприклад,
жінка або дівчина ходить в чоловічому одязі.
21. Зваблення невинної особи.
22. Блудні сновидіння і нічні осквернення.
23. Незаконна вагітність.
24. Викрадення діви або заміжньої жінки з дому, а також втеча їх самих для
мерзенної похоті.
25. Осквернення себе з якою-небудь твариною.
26. Наложництво.
27. Розпуста, коли грішать блудом з різними особами.
28. Цивільний шлюб, влаштований без церковного вінчання або тільки схвалення
такого шлюбу.
29. Впадіння в блуд в кумівстві або ж зі свого хрещеницею, взагалі в духовному
спорідненні. Тяжкість цього гріха видна з покарання за прогріх з тими, у кого
людина приймав дитя від купелі Хрещення, тобто з кумами; за це людина
піддається покаранню відлученням від Причастя на протязі 11 років; а допустив
гріх зі своїм хрещеником чи хрещеницею - навіть до 20 років.
30. Кровозмішення рідного брата з сестрою засуджується як вбивство. Гріх з
мачухою карається відлученням від Церкви. За гріх з двоюрідними сестрами, а
також за гріх із сестрою дружини, винні піддаються 11-річному відлученню від
Причастя, а з дружиною брата - 10-річного відлучення, за гріх з троюрідною сестрою
- 6-річному відлученню.
31. Дружнє прийняття у себе і відвідини осіб, що живуть в незаконному зв'язку.
32. Надання у себе вдома умов для таємного побачення і блуду сторонніх осіб.
33. Публічне утримання блудниці.
34. Відрада та пряме перешкоджання іншим вступати в законний шлюб.
35. Вибір собі нареченої за одну красу і багатство.
36. Шлюб без участі батьків та ради старших або ж прямо без благословення
батьківського.
37. Шлюб раніше чи пізніше узаконених років.
38. Вільне поводження між собою жениха і нареченої і подружні стосунки між
ними раніше вінця.
39. Порушення подружньої вірності перелюбством.
40. Порушення дівицею яким би то не було способом свого дівоцтва.
41. Непристойна поведінка, що спокушає інших людей.
42. Незбереження себе в дівоцтві і цнотливості в холостому стані.
43. Схиляння до зради і спокушання обманними обіцянками приватної особи:
зманювання дружини від чоловіка, сварка їх, і взагалі пристрасть до спокуси собою іншої статі.
44. Допущення на шлюбної вечері потворної нетверезості.
45. Зневага шлюбом як чимось нечистим.
46. Подружні стосунки у недозволенні часи, тобто під час місячних очищень і очищень після пологів.
47. Надмірність у подружньому ложі.
48. Не утримання від подружнього ложа в пости, в пісні дні або до очисної молитви, або при очищенні, або під свята, або в самі свята.
49. Перелюбство.
50. Взаємне звільнення (ухилення) подружжя для вільного співжиття з
іншими.
51. Самовільне розлучення.
52. Вступ до шлюбу при живій дружині або при живому чоловікові.
53. Подружня ревнощі, а з іншого боку - небажання припинити приводи до
цих ревнощів.
54. Залишення дружиною чоловіка і, навпаки, - чоловіком дружини під час хвороби або іншого якого нещастя.
55. Не старання залучити до православ'я неправославну або взагалі невіруючу чету.
56. Недбайливі про взаємне спасіння душ подружжям, і не моління їх один за
одного.
57. Ворожнеча одного з подружжя через релігійного життя іншого, а також чинення
перешкод одним проти благочестивого життя іншого.
58. Закиди між подружжям через бездітність.
59. Непротивлення легковажності марноти дружини і догода їй до жінко подібності.
60. Презирливе ставлення до дружини.
61. Нанесення побоїв їй.
62. Не утримання дружини із залишенням дітей під її опіку.
63. Порушення жінкою апостольської заповіді: «Дружина своїм тілом не володіє, але чоловік»,і те ж у відношенні чоловіка до дружини.
64. Бажання розбестити отрока, розсварити чоловіка з дружиною, старання спокушати осіб чоловічої статі.
65. Допущення власного чоловіка до розпусти шляхом потурання йому або подачі
собою поганого прикладу.
66. Постійна ворожнеча між подружжям.
67. Свавільне самоуправство дружини. Ухилення від благочестивого життя,
непослух і непокору чоловікові.
68. Холодність до поминання за упокій померлого чоловіка.
69. Ухилення від благочестя і свавільне поводження чоловіка.
70. Мужолозтво.
71. Плотські гріхи: перелюб, самозадоволення (само осквернення онанізмом) і взагалі
хтивість у всіх видах.
72. Пристрасні поцілунки осіб іншої статі, дотику, споглядання на красиві обличчя,
із пожадливістю, лихослів'я, любовні пісні, безсоромні рухи тіла, кокетство,
тішення нечистими мріями і довільним похоті розпалення.
73. Видання та розповсюдження спокусливих творів або зображень.
74. Незгода з поняттям суворого цнотливості, яке вимагається законом Божим
і здоровим розумом, надмірність у всякому плотському задоволенні.
Цією заповіддю забороняється все те, що збуджує пристрасть і розташовує до
плотської нечистоти: пересичення в їжі і питті, особливо пияцтво, читання
любовних романів, розглядання спокусливих картин, вільне поводження з
іншою статтю, гульбища, театральні видовища, танці, зайве франтівство з
бажанням подобатися та спокушати інших.
Восьма заповідь
Не вкради.
Цією заповіддю забороняється шкодити майну інших, а також свого власного.
Гріхи проти цієї заповіді:
1. Грабіж або розбій, а також не подаяння допомоги ближньому при такій ситуації.
2. Не застереження, по можливості, людини від збитків, яких він не передбачає.
3. Не подаяння милостині, невідвідування хворих. Засудження, відмова в допомозі
мандрівникові або на поховання безрідному.
4. Надання підлеглих до нагороджень не по достоїнству, а по спорідненості,
або ж по проханнях, або за подарунки, а також обходження гідних.
5. Вживання на свої потреби речей церковних або казенних.
6. Присвоєння собі чогось, що не належить під виглядом залишку, баришу або
чого-небудь, що прийшов від іншої людини без пояснення з ним і без його згоди.
7. Невживання на користь ближніх даних тобі від Бога талантів до просвіщення
людей в істинній вірі і законі Божому, до звернення заблуканих, розраді
нещасних, не надання їм корисних порад.
8. Підпал або бездіяльність при підпалі і в бідах.
9. Пошкодження шляхів і способів повідомлення.
10. Крадіжка з пожежі, при повені і взагалі привласнення речей, залишених
або потерпілими людьми, або при тяжких обставинах.
11. Надмірно дорогий продаж життєвих припасів під час неврожаю або випадкової потреби.
12. Взагалі запитував невідповідною ціни за товар, за службу, за особисту послугу.
13. Казнокрадство або розкрадання казенних грошей або речей, отриманих на зберігання.
14. Невиплата кому-небудь свого боргу.
15. Позбавлення нагороди ближнього свого за працю, скільки було потрібно винагородити.
16. Насильницьке затримання чужої власності, яка випадково опинилася в
твоїх руках.
17. Шукання чужого або нікому не належного майна.
18. Приховування знайденої речі, не оголошення про неї, особливо коли відомий господар цієї речі, та ще бідняк.
19. Явне, насильне відібрання чого-небудь в іншої людини.
20. Купівля безсовісним здирством.
21. Утримання плати і взагалі порушення умов купівлі.
22. Викрадення державного майна, грошей, речей.
23. Прийняття на зберігання або купівля свідомо краденого, а також речей
сумнівною власності.
24. Недбале виконання справи, виконуваної для іншої людини.
25. Не виявлення і переховування знаного злодія.
26. Святотатство або злодійство речей з церковного майна.
27. Святокупство (коли за гроші намагаються отримати прощення від тяжких гріхів).
28. Зловживання пожертвуваннями, які зроблені людьми на яке-небудь
богоугодну справу.
29. Справляння відсотка, понад покладеного законом.
30. Підробка документів про гроші, або майно, у купівлі або продажу або в чому-небудь
іншому, а також утаювання справжніх документів.
31. Довгий відкладання сплати боргу при можливості сплатити його скоро або
удавання неспроможним і нездатним віддати борг взагалі.
32. Викрадення чужого за посередництвом іншого явним крадіжкою або через
спільний обман.
33. Роблення фальшивої монети або збут її, знаючи, що вона фальшива або в даний
момент не годиться.
34. Невірна вага (обважування), невірна міра (обмірювання), невидача грошей при
здачі (обраховування).
35. Нечесне придбання та приховування чужих речей.
36. Вживання чужої речі без дозволу, а також користування чужими речами без
всякої бережливості.
37. Приховування і замовчування про нестачу і псування тих речей, які продаються або
обмінюються. Продаж поганого товару замість гарного.
38. Вдаване жебрацтво.
39. Напущення своєї худоби в чужі посіви.
40. Відібрання в людини місця або посади силою своєї влади або хитрим підступництвом.
41. Хабарництво.
42. Витрата грошей на суєтні справи.
43. Розкіш, марнотратство, марнотратство.
44. Вживання речей даремно (навіть своїх), на розкіш і марнославство.
не бережливість і псування добрих речей.
45. Чи не наносив шкоди чужому майну, наприклад, підпалом, допуском
якимсь речам псуватися або загубитися; або не перешкодив чи яким
чином вигоді інших?
46. Чи не згрішив дармоїдством, тобто не прикидався чи хворим або бідняком,
щоб не працювати і жити милостинею або даром отримувати платню або плату, а
справи за посадою не виконувати як слід.
47. Не згрішив чи лихварством, тобто чи не брав велике зростання з грошей, які
ти давав людям, що просять, що брали по бідності, по нужді, для прожитку. Чи не
продавав яких речей занадто дорого, бачачи, що покупці мають в них потребу,
а взяти їм цього більше ніде? Чи не брав також занадто великої плати за роботу
або послугу, користуючись крайньою нуждою людини і т. п.?
48. Чи не згрішив хабарництвом, тобто чи не брав подарунків і через подарунків не
вирішував чи несправедливо справи?
49. Чи не марнував свого майна безладним життям?
Восьма заповідь, забороняючи зазначені гріхи, наказує протилежні їм
чесноти: безкорисливість, вірність, справедливість, милосердя до бідних,
сприяння вигодам і добробуту інших. Чи намагаєтеся ви виховувати в собі
ці чесноти?
Дев'ята заповідь
Не свідчи ні на кого помилкового слова.
Гріхи проти цієї заповіді:
1. Помилкове свідоцтво на когось в суді, коли, наприклад, зовсім заперечують
вчинений злочин, для доказу якого тільки бракує доказів або виправдовують злочинця різними судженнями.
2. Приховування істини перед судом, начальством або батьками, коли оголошення її
вимагає справедливість або навіть присяга.
3. Заперечування перед судом у злочині іноді при явних доказах або,
навпаки, прийняття на себе неіснуючої провини.
4. Повне складання своєї провини на невинного.
5. Неправдивий донос.
6. Тяжби, житлові або службові скарги по образам і утискам на службі або
на роботі і по образам честі.
7. Відкриття істини на шкоду іншому по злості, коли цього ніхто не вимагав і не
лежить обов'язок розкривати її.
8. Осудження або нашіптування, коли таємно повідомляють про начальство або
про старших з різними додаваннями і ні на чому не заснованими здогадками.
9. Повідомлення третій особі слухів, але не перевірених про ближнього.
10. Сіяння ворожнечі і розбрату між ким-небудь.
11. Удавання в поведінці, коли роблять добро перед людьми, а не по совісті,
перед Богом.
12. Налаштованість захищати людину від наклепів, коли невинність її і так
всім очевидна.
13. Відкриття без потреби таємниці з життя померлої людини.
14. Приниження людини яким-небудь чином.
15. Засудження чужих добрих справ як поганих, наприклад, побожність як ханжество,
лицемірство, фарисейство, юродство і ін.
16. Власне безчестя людини: на словах, в листі або іншим яким-небудь чином.
17. Зловживання друкованої гласністю і поширення про кого-небудь у пресі
перебільшених або збочених повідомлень.
18. Глузування по відношенню до людини або засудження його недоліків під виглядом
жарти або за допомогою наслідування йому в розмові або рухах.
19. Осміяння чийогось каліцтва.
20. Розголошення чужих пороків.
21. Лицемірство, лестощі людині в очі і похвала його, а за очі - осуд.
22. Слухання наклепів і по них судження про людей.
23. Пускати в публіку вигадані і особливо шкідливі речі.
24. Звичка пустослів'я, розповідати байки, казки, анекдоти.
25. Розповідання про себе всяких обманні, придумані пригоди, дивовижні
випадки і видавання всього цього людям за правду.
26. Вкоренитися.
27. Звичка сперечатися.
28. Причепливість до слів іншої людини.
29. Дорікання людині.
30. Завзятість в наполяганні на своєму.
31. Небажання відступити і прислужити людині в чому-небудь.
32. Під лаштування будь-якої вигоди для себе хитрістю, обманом малодосвідчених заради свого інтересу.
33. Брехня; обман не в жарт; брехня по нужді; двомовність; таємні підступи проти людей; лукавство; виправдання себе перед іншими при повній свідомості своєї провини;
спритність; лестощі або нещира повага чи співчуття у поводженні з людьми.
34. Підкуп.
35. Лицемірство і облесливість.
36. Незаслужене і даремне ремство на людину.
37. Нещирий або неправдивий відгук про людину.
38. Невиконання даного слова в відповідній час.
39. Скам'яніння свого серця і непримушеність себе творінню добра.
40. Марнослів'я чи балакучість, непристойні жарти, дотепи щодо інших,
глузування, плітки.
41. Марне проведення часу і байдикування.
42. Дочасний і надмірний сміх, сміх дурний і безпричинний.
43. Нетерпіння викриваючої правди.
44. Нерозумна скарга.
45. Пуста, непотрібна цікавість. Звичка підслуховувати, підглядати,
нашіптувати, розпитувати.
46. Неуважність до голосу совісті своєї.
47. Втручання в чужі справи.
48. Просте дізнання про слабкі сторони ближнього свого.
49. Пристрасть розпитувати чи розповідати про всякі новинах і переносити вести
з будинку в будинок.
50. Неправдивий донос або свідоцтво на суді, підтвердження незаслуженого
безчестя або покарання.
51. Обмовляння когось з ворогування або безпідставно підозрою.
52. Приписування кому-небудь таких вад і недоліків, яких у ньому немає і
розголошення про те, щоб очорнити його добре ім'я.
53. Намагання помічати гріхи і слабкості інших і розголошувати про них людям.
54. Перетлумачення слів і дій людей в гіршу сторону.
55. Безпідставне підозрілість або сумнів у чесності людини.
56. Засуджувати когось в думках з погорди його за якісь слабкості, а себе вважати кращим за інших. Взагалі звичка до засудження людей (навіть померлих). Осудливий передбачає право суду, яке належить одному Богу і особливо поставленому для цього начальству, і тим ображає Бога.
На противагу цим гріхам, дев'ятої заповіді приписують нам
чесноти: прямодушність, щирість, простота, вірність, поважність,
статечність, обережність у словах і розсудлива мовчазність, охорону і
захист честі і доброго імені ближніх. Чи намагаєтеся ви мати ці чесноти?
Десята заповідь
Не бажай нічого чужого і нікому не заздри ні в чому.
Гріхи проти цієї заповіді:
1. Заздрість при вигляді іншого в щасті.
2. Заздрість взагалі.
3. Презирство когось і шанування себе краще і достойніше інших і навіть
праведніше їх.
4. Таємна і явна недоброзичливість до людей і навіть бажання зла ім.
5. Злочини проти іншої людини, що виявляється на ділі в «копанні ями
іншому ».
6. Прагнення до почестей і вимога для себе поваги від інших.
7. Заглядання в чужі вбрання і красиві обличчя.
8. Злорадство нещастю людини.
9. Давання злого поради.
10. Милування самим собою, хваління своїми даруваннями, знаннями, справами і
заслугами, Проробляння цього явним і хитрим чином.
11. Вибачення і виправдання своїх поганих вчинків.
12. Повсякчасне невдоволення своїм станом.
13. Жадібність, скупість ницість.
14. Незбереження в чистоті своєї совісті.
15. Не запобігання випадків і приводів до гріха.
16. Недбальство про розвиток в собі морального характеру. Не схильність до
християнської досконалості.
17. Не приготування себе до смерті (забуття смертної години).
18. Прихильність до багатства, турботам, земного життя, слави, іншим благам, і
шанування всього цього щастям. Забуття про Бога і про свого майбутнього життя і вічної участі - вічного життя або ж вічному засудженні.
Десятої заповіддю забороняються: недобрі бажання і нерозлучні з ними помисли,
противні Богові і людям, тому що погані бажання і помисли, оскверняючи душу,
роблять її не благоугодну Богу, і від них, як від насіння, відбуваються потім і справи
гріховні.
Ця заповідь, забороняє мати в думках: заздрість, бажання хтиві,
користолюбні і властолюбні.
Виконання десятої заповіді рятує з нашої душі самий корінь гріха: корінь
всіх гріховних думок, бажань і дій. А корінь цього всього є самолюбство -
хибне прагнення нашого духу від нескінченного до кінцевого, до видалення від
Бога, до замкнутості в себе самого, в коло своїх особистих цілей та інтересів.
За хибному напрямку трьох головних сил нашої душі: розуму, волі і серця,
шукаючих собі задоволення, замість Бога, в області чуттєвого життя, самолюбство
проявляється в мрійливому всезнайстві, само піднесенні чи гордості, в
своєкорисливості або угоді плоті, від яких, як від родоначальниць, відбуваються всі
інші пристрасті: гріховні думки, бажання, слова і справи з усіма їх наслідками,
приводячи людину до гріховних вчинків: беззаконням, злочинам, хворобам,
смерті і вічного осуду.
Самолюбству протиставляється: чиста любов з самопожертвою, яка
є вінцем усіх чеснот і морального самовдосконалення людини.
Пожадливостях нашого тіла протиставляється: стриманість, цнотливість, скромність у словах,вчинках і чистота серця.
Своєкорисливості протилежні: безкорисливість, не стяжательство. щедрість, милостиня.
Гордості протилежно: смиренність як основа всіх чеснот, а від смиренності
відбувається самовідданість і різні чесноти.
Таким чином, десята заповідь, разом з головними пристрастями, забороняє та інші
пристрасті, що відбуваються від них, наказує протилежні їм чесноти.
Чи намагаєтеся ви придбати ці чесноти?
НАПРАЦЮВАННЯ ПРОТОІЄРЕЯ ІВАНА ЗАПАРИНЮКА
#СповідьІСвятеПричастя