ПРИТЧА ПРО ГІВНО

У лісі жило гівно. Якось у ліс пішов мудрець. Гівно вискочило з лісу перед мудрецем і грізно закричало:
— Я тебе з’їм!
Мудрець злякався й утік.
Мораль: Хто боїться гівна — тому в ліс не ходити.
Потім у ліс пішов другий мудрець. Перед ним вискочило гівно й закричало:
— Я тебе з’їм!
Мудрець не злякався й копнув гівно ногою. Гівно завоняло.
Мораль: Можеш боротися з гівном — але воно смердітиме.
Третій мудрець пішов у ліс. Гівно вискочило, закричало:
— Я тебе з’їм!
А мудрець відповів:
— Це я тебе з’їм! — і з’їв гівно.
На смак гівно виявилося гівном.
Мораль: Можеш перемогти гівно — але смак перемоги не сподобається.
Тоді в ліс пішов четвертий мудрець. Гівно вискочило, пригрозило:
— Я тебе з’їм!
А мудрець не злякався й просто пройшов повз.
Гівно покричало, покричало, заплакало, пішло й утопилося.
Бо мета гівна — лякати мудреців.
Мораль: Якщо зустрів гівно — проходь повз!
PS З мережі. Вчусь все життя проходити повз. Інколи наступаю. Ще не навчило.