"Моя Любов не розділяє рук твоїх"

В коханні,а також в зізнанні.
Ти тримався у коханні...
Ти мріяв, і хотів зізнання.
Іскорку, ловив,при зорі останні.
А тепер, немає часу на чекання,
Хотілося б, так, як починалося зарання.
Щоб, в полі квіти розцвітали.
З дерев листочки оппадали,
І ще, щоб осінь золотом буяла...
А сонечко, так яскраво сіяло.
Що, гріх не пам'ятати ті слова.
Які над хатиною лунали, немов птахи,
Що літали,так горобці пісню співали.
Автор: Анастасія Веренс.