Немов дитину він стискав свій автомат.

І шепотів: "ще б трішечки пожити...".
Коли російські установки "Град"
Розпалювали смерті хижі квіти.
Коли стогнав палаючий Донбас,
Як той юнак стогнав, що хоче жити...
І десь в середені у кожного із нас,
Хтось шепотів :"це гинуть наші діти".
Чиїсь сини, брати, чоловіки, Ніхто не буде ваші
смерті рахувати.
Герої нації!!! Державні байстрюки... У пана діти, у простих людей солдати. Сергій Скальд

Комментарии

Комментариев нет.