"Слава Україні" - це останнє, що він мовив...

Впав на коліна і перехрестивсь...
Ворожа куля клята.... снайпер вбив...
Та він не здався... не скоривсь...
Він молодий... ще жити й жити...
А не вмирати... на війну не йти,
Кохану, вірну й молоду любити...
Не вмирати, а лише цвісти...
Але він не міг стояти з краю...
І добровольцем в бій пішов,
Сказавши дівчині лише "кохаю"...
Чейкай, вернуся, без розмов...
Та не судилося живим вернутись,
На війні із окупантами він впав,
Заради дівчини коханої своєї,
І України... для яких він волю здобував...
Він впав... й навік заснув Героєм,
Для коханої, яку залишив він одну,
Незнав солдат наш перед боєм,
Що навік залишить дівчину сумну....
Незнав, що не повернеться додому...
І не побачить матері й дівча
Він йшов у бій, а не сидів у схроні...
Він бився... за Неньку до кінця...
Тепер, не маєм права ми його забути,
Бійця, що волю для Вкраїни здобував,
Повинні всі в цей час збагнути,
За що життя своє вже не один поклав...
Автор : Назар Гузій 26.08.2014р