Благаю, Господи, поглянь на Україну,

Благослови її на спокій, мир і лад.
І збережи її, квітучу і єдину!
Хай кине зброю і обійме брата брат.
Молю тебе, благаю на колінах,
Вже досить крові й материнських сліз,
Неспокою й тривоги у родинах,
Хай буде проклятий, хто меч війни приніс!...
Невже ж повинна мати Україна
Топитися в крові з покон віків
І в»янути, хилитися калина,
Оплакуючи дочок і синів?
Така земля! Такі лани родючі,
І ріки, гори, села і міста,
Такі гаї, ліси, сади квітучі—
На цій землі добро лиш пророста!
Добро?.. Обдерті фабрики й заводи,
Скрізь забур»янені неорані поля,
Прихватизовані ліси, моря і води,
Поділена, розкрадена земля…
Добро?... Живуть десятки, мов у раї,
Мільйони ж українців—бідняки.
Мабуть тому майдани нас збирають,
Що вже набридло жить за копійки.
Добро?.. Не від добра по закордонах
Шукають кращу долю земляки.
А ті, що при кермі та при погонах
Скупляють там маєтки залюбки.
Й розпалюють братоубивчі війни,
Згубивши совість, людяність і страх,
Бо замість серця в них лише руїни…
Ти ж бачиш, Боже, все це в небесах.
Подай нам руку, захисти, помилуй,
Хай схаменуться вождики й вожді.
Пошли терпіння українцям й силу
Не залишити матір у біді.
Єднаймося, братаймось, українці!
Пліч-о-пліч Запоріжжя, Київ, Львів-
Брати по крові, рідні, не чужинці,
Вже досить сліз сестер і матерів!
Крокуймо разом впевнено і «в ногу»
По рідній, вільній, батьківській землі!
За кращу долю, віру. ПЕРЕМОГУ,
Ми завтра світлого сьогодні ковалі.
Благаю, Господи, поглянь на Україну,
Пошли промінчик світлої надії!
І приголуб її, свою дитину
Хай згине зло й здійсняться наші мрії!!!