Комментарии
- 11 июн 2016 20:28Мабудь у тебе старий чорт жінка була українкою і все своє життя бігала по другим ...! Можливо і друге мама як тікала від німця ненароком вдарила об живіт шолом ...
- Комментарий удалён.
- 11 июн 2016 20:34То що ви придурки вже всі бачать,дайте нам пожити без вас з вами ми вже нажилися...
- 11 июн 2016 20:47Так вот почему все хохлы живущие в России искренне считают себя русскими.им кости подробить хочется,при случае
- Комментарий удалён.
- 25 фев 2017 00:19Почему на этом сайте нет клацнуть "возмутительно", "сочувствую" и так далее... А только "класс"...
Это же бред... - Комментарий удалён.
Для того чтобы оставить комментарий, войдите или зарегистрируйтесь
Микола Мища
ВІЧНА ПАМ"ЯТЬ СЛАВА ГЕРОЯМ !!!
Н Е Б Е С Н А С О Т Н Я м.Київ Україна .
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду. Голубко, не плач. Так судилося, ненько,
Що слово бабуню вже не буде твоїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім. Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить. Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я любив. I любив Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.