Сьогодні, 17 січня, вітання з нагоди свого 30-річчя приймає Олександр Олександрович Усик - український професіональний боксер, чемпіон світу в першій важкій вазі за версією WBO, олімпійський чемпіон (2012), чемпіон світу (2011), чемпіон Європи (2008), багаторазовий чемпіон України, Заслужений майстер спорту України
Народився 17 січня 1987р. у м. Сімферополь, Україна.
Батьки родом з півночі України: мати народилася в Чернігівській області (село Риботин Коропського району), а батько родом із Сумщи?ни. З дитинства Олександр відвідував школу сімферопольського футбольного клубу «Таврія», але футбольна кар'єра Олександра не склалася. В 15 років почав займатися боксом.
Закінчив: школу № 34 в Сімферополі (тут навчався разом зі своєю майбутньою дружиною Катериною) та Львівський державний університет фізичної культури (потім — аспірант цього вишу).
У 2006 році взяв участь у чемпіонаті Європи з боксу, дійшов до півфіналу, в якому програв росіянину Матвію Коробову у ваговій категорії до 75 кг.
Потім Усик перейшов у напівважку вагову категорію і в 2008 році завоював в Болгарії Кубок Стренджа.
У лютому 2008 року був відправлений олімпійським комітетом у Розето-дельї-Абруцці, замінивши Дениса Пояцику. Там він переміг боксерів світового класу, азербайджанця Елчана Алізалде і британця Денні Прайса.
Узяв участь в Олімпійських іграх 2008 року в Пекіні. У першому турі Олександр з легкістю переміг боксера з Китаю Юшана Нійаті (23:4), а в другому турі програв майбутньому срібному призеру, італійцеві Клементе Руссо (4:7). Після поразки на Олімпіаді Олександр спустився в напівважку вагу і виграв в 2008 році чемпіонаті Європи, потім знову перейшов у важку вагову категорію. Узяв срібну медаль на чемпіонаті Кубка Світу 2008 року. У 2009 році взяв участь у чемпіонаті світу з боксу. Завоював на ньому бронзову медаль, поступившись у півфіналі росіянину Єгору Мехонцеву.
У 2011 році на чемпіонаті світу переміг росіянина Артура Бетербієва і у фіналі боксера з Азербайджану Теймура Маммедова, завоювавши золоту медаль.
На Олімпійських іграх у Лондоні Олександр, який на той час уже став капітаном боксерської збірної України, був головним фаворитом. Золоту медаль виборов 11 серпня 2012 року, здобувши перемогу у фіналі над італійським боксером Клементе Руссо. Глядачам запам'ятався тим, що виходив на ринг у образі козака, а після фінального поєдинку станцював гопак.
Олександр Усик завоював усі можливі титули любительського боксу і у жовтні 2012 року офіційно заявив про завершення аматорської кар'єри та перехід у напівпрофесіональну лігу WSB, міжнародну боксерську асоціацію під егідою AIBA. Протягом сезону 2012—2013 рр. виступав за команду «Українські отамани». Загалом здобув 6 перемог (з них 2 достроково) та жодного разу не програв, таким чином зайняв 1 місце в індивідуальному рейтингу боксерів WSB у важкій вазі.
25 вересня 2013 року Олександр Усик підписав контракт з промоутерською компанією «K2 Promotions» і вже 9 листопада провів свій перший бій на професійному ринзі у першій важкій вазі (вагова категорія «до 91 кг»). Тренером Олександра став американець Джеймс Алі Башир, який працює в команді Володимира Кличка. За словами промоутера Олександра Красюка, метою Усика є побити рекорд легендарного Евандера Холіфілда, який став чемпіоном світу в першій важкій вазі у своєму 12-му поєдинку на професійному ринзі.
4 жовтня 2014 року Олександр провів свій перший титульний бій за вакантний пояс інтерконтинентального чемпіона WBO, в якому переміг південноафриканця Деніела Брюера нокаутом у 7 раунді.
Для того, щоб стати офіційним претендентом на бій за титул чемпіона світу за версією WBO, Олександру потрібно перемагати боксерів з топ-рейтингу цієї організації. Вибір промоутерів припав на росіянина Андрія Князева, який займав 15-ту позицію у рейтингу WBO, та є володарем поясу WBO Oriental. Бій відбувся 18 квітня 2015 року у Палаці спорту. Упродовж усього поєдинку Усик домінував у рингу, завдаючи точних ударів та не зустрівши серйозного опору. Вже в 3-му раунді у росіянина пішла носом кров, а в 6-му він зазнав незначного розсічення під оком. У 8-му раунді після тривалої серії ударів рефері зупинив бій, таким чином Олександр Усик здобув сьому дострокову перемогу.
Бій Усика з Князєвим став найбільш рейтинговою спортивною подією в Україні від початку року — його аудиторія склала 3,6 млн телеглядачів.
У липні було оголошено про бій Усика із південноафриканцем Джонні Мюллером, який того ж місяця займав 15-ту позицію у рейтингу WBO. 29 серпня Олександр одержав впевнену перемогу над Мюллером, утретє захистивши пояс WBO.
У вересні 2015 Олександр Усик піднявся на першу сходинку рейтингу WBO серед боксерів першої важкої ваги.
На двадцять восьмому конгресі всесвітньої боксерської організації (WBO), що проходив у жовтні 2015 в Орландо, Олександру Усику було присвоєно звання Інтерконтинентального боксера року.
У листопаді 2015 було оголошено, що наступний захист титулу інтерконтинентального чемпіона Олександр проведе проти кубинця Педро Родрігеса, на рахунку якого 22 перемоги (19 нокаутом) і 1 поразка. 12 грудня 2015 року Усик нокаутував кубинця у сьомому раунді.
17 вересня 2016 року в Гданську Олександр Усик провів свій десятий бій на професіональному ринзі за титул чемпіона світу за версією WBO проти поточного на той момент чемпіона у першій важкій вазі, поляка Кшиштофа Гловацького. У 12-раундовому поєдинку українець переміг одностайним рішенням суддів, ставши новим чемпіоном світу.
17 грудня 2016 року в американському Інглвуді (штат Каліфорнія) відбувся бій за титул чемпіона світу у першій важкій вазі за версією WBO проти 28-річного південноафриканського боксера Табісо Мчуну. У дев'ятому раунді Олександр Усик нокаутував претендента та захистив свій титул чемпіона світу за версією WBO у важкій вазі (до 90,7 кг). Спортивні досягнення Професійні: 2016 — Boxbelt Heavychamp.png Чемпіон світу за версією WBO у важкій вазі (до 90,72 кг). Професійні регіональні: 2014 —2016 Boxbelt Heavychamp.png Інтерконтинентальний чемпіон за версією WBO у важкій вазі (до 90,72 кг). Напівпрофесійні: 2013 — Calder Cup.gif Срібний кубок команди Українські отамани сезону WSB 2012—2013 року; 2013 — Gold medal icon.svg Особистий залік сезону WSB 2012—2013 роки. Міжнародні аматорські: 2012 — Gold medal icon.svg Чемпіон XXX Олімпійських Ігор у важкій вазі (до 91 кг); 2011 — Gold medal icon.svg Чемпіон світу у важкій вазі (до 91 кг); 2009 — Bronze medal icon.svg Бронзовий призер чемпіонату Світу у важкій вазі (до 91 кг); 2008 — Gold medal icon.svg Чемпіон Європи у напівважкій вазі (до 81 кг); 2006 — Bronze medal icon.svg Бронзовий призер чемпіонату Європи у середній вазі (до 75 кг). Регіональні аматорські: 2011 — Gold medal icon.svg Чемпіон України у важкій вазі (до 91 кг); 2010 — Gold medal icon.svg Чемпіон України у важкій вазі (до 91 кг); 2009 — Gold medal icon.svg Чемпіон України у важкій вазі (до 91 кг); 2006 — Gold medal icon.svg Чемпіон України у середній вазі (до 75 кг).
Нагороди: Орден «За заслуги» II ст. (15 серпня 2012) — за досягнення високих спортивних результатів на ХХХ літніх Олімпійських іграх у Лондоні, виявлені самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України; Орден «За заслуги» III ст. (12 жовтня 2011) — за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняного спорту, досягнення високих результатів, зміцнення міжнародного авторитету України; «Найкращий спортсмен України, 2012» — за результатами опитування на сайті Sport.ua.
Почесний громадянин Сімферополя — з 2012 року.
Сімейний стан: одружений, дружина — Катерина. Виховує трьох дітей — Єлизавету, Кирила та Михайла.
Родина Олександра Усика відома своїми проросійськими поглядами. Мати Усика в 2014 році прийняла громадянство Росії. Громадянство РФ (російське свідоцтво про народження) має також молодший син боксера Михайло.
Вболіває за футбольні клуби Таврія та Динамо.
Має багато татуювань. Перше зробив після чемпіонату України у 2007 році. Набив воїна-спартанця на лівому плечі. Олімпійські кільця на правому передпліччі з'явилися в 2008-му після Олімпіади в Пекіні. На правому плечі — тату з гербом України і образами, на лівому передпліччі — олімпійські кільця на фоні України, на лівій лопатці — Архангел, на правому та лівому біцепсі — імена дітей.
Підтримує дружні стосунки з Василем Ломаченком, Денисом Берінчиком та іншими відомими боксерами.
Скарбничка УНС
Сьогодні, 17 січня, вітання з нагоди свого 30-річчя приймає Олександр Олександрович Усик - український професіональний боксер, чемпіон світу в першій важкій вазі за версією WBO, олімпійський чемпіон (2012), чемпіон світу (2011), чемпіон Європи (2008), багаторазовий чемпіон України, Заслужений майстер спорту України
Батьки родом з півночі України: мати народилася в Чернігівській області (село Риботин Коропського району), а батько родом із Сумщи?ни. З дитинства Олександр відвідував школу сімферопольського футбольного клубу «Таврія», але футбольна кар'єра Олександра не склалася. В 15 років почав займатися боксом.
Закінчив: школу № 34 в Сімферополі (тут навчався разом зі своєю майбутньою дружиною Катериною) та Львівський державний університет фізичної культури (потім — аспірант цього вишу).
У 2006 році взяв участь у чемпіонаті Європи з боксу, дійшов до півфіналу, в якому програв росіянину Матвію Коробову у ваговій категорії до 75 кг.
Потім Усик перейшов у напівважку вагову категорію і в 2008 році завоював в Болгарії Кубок Стренджа.
У лютому 2008 року був відправлений олімпійським комітетом у Розето-дельї-Абруцці, замінивши Дениса Пояцику. Там він переміг боксерів світового класу, азербайджанця Елчана Алізалде і британця Денні Прайса.
Узяв участь в Олімпійських іграх 2008 року в Пекіні. У першому турі Олександр з легкістю переміг боксера з Китаю Юшана Нійаті (23:4), а в другому турі програв майбутньому срібному призеру, італійцеві Клементе Руссо (4:7). Після поразки на Олімпіаді Олександр спустився в напівважку вагу і виграв в 2008 році чемпіонаті Європи, потім знову перейшов у важку вагову категорію. Узяв срібну медаль на чемпіонаті Кубка Світу 2008 року.
У 2009 році взяв участь у чемпіонаті світу з боксу. Завоював на ньому бронзову медаль, поступившись у півфіналі росіянину Єгору Мехонцеву.
У 2011 році на чемпіонаті світу переміг росіянина Артура Бетербієва і у фіналі боксера з Азербайджану Теймура Маммедова, завоювавши золоту медаль.
На Олімпійських іграх у Лондоні Олександр, який на той час уже став капітаном боксерської збірної України, був головним фаворитом. Золоту медаль виборов 11 серпня 2012 року, здобувши перемогу у фіналі над італійським боксером Клементе Руссо. Глядачам запам'ятався тим, що виходив на ринг у образі козака, а після фінального поєдинку станцював гопак.
Олександр Усик завоював усі можливі титули любительського боксу і у жовтні 2012 року офіційно заявив про завершення аматорської кар'єри та перехід у напівпрофесіональну лігу WSB, міжнародну боксерську асоціацію під егідою AIBA. Протягом сезону 2012—2013 рр. виступав за команду «Українські отамани». Загалом здобув 6 перемог (з них 2 достроково) та жодного разу не програв, таким чином зайняв 1 місце в індивідуальному рейтингу боксерів WSB у важкій вазі.
25 вересня 2013 року Олександр Усик підписав контракт з промоутерською компанією «K2 Promotions» і вже 9 листопада провів свій перший бій на професійному ринзі у першій важкій вазі (вагова категорія «до 91 кг»). Тренером Олександра став американець Джеймс Алі Башир, який працює в команді Володимира Кличка.
За словами промоутера Олександра Красюка, метою Усика є побити рекорд легендарного Евандера Холіфілда, який став чемпіоном світу в першій важкій вазі у своєму 12-му поєдинку на професійному ринзі.
4 жовтня 2014 року Олександр провів свій перший титульний бій за вакантний пояс інтерконтинентального чемпіона WBO, в якому переміг південноафриканця Деніела Брюера нокаутом у 7 раунді.
Для того, щоб стати офіційним претендентом на бій за титул чемпіона світу за версією WBO, Олександру потрібно перемагати боксерів з топ-рейтингу цієї організації. Вибір промоутерів припав на росіянина Андрія Князева, який займав 15-ту позицію у рейтингу WBO, та є володарем поясу WBO Oriental. Бій відбувся 18 квітня 2015 року у Палаці спорту. Упродовж усього поєдинку Усик домінував у рингу, завдаючи точних ударів та не зустрівши серйозного опору. Вже в 3-му раунді у росіянина пішла носом кров, а в 6-му він зазнав незначного розсічення під оком. У 8-му раунді після тривалої серії ударів рефері зупинив бій, таким чином Олександр Усик здобув сьому дострокову перемогу.
Бій Усика з Князєвим став найбільш рейтинговою спортивною подією в Україні від початку року — його аудиторія склала 3,6 млн телеглядачів.
У липні було оголошено про бій Усика із південноафриканцем Джонні Мюллером, який того ж місяця займав 15-ту позицію у рейтингу WBO. 29 серпня Олександр одержав впевнену перемогу над Мюллером, утретє захистивши пояс WBO.
У вересні 2015 Олександр Усик піднявся на першу сходинку рейтингу WBO серед боксерів першої важкої ваги.
На двадцять восьмому конгресі всесвітньої боксерської організації (WBO), що проходив у жовтні 2015 в Орландо, Олександру Усику було присвоєно звання Інтерконтинентального боксера року.
У листопаді 2015 було оголошено, що наступний захист титулу інтерконтинентального чемпіона Олександр проведе проти кубинця Педро Родрігеса, на рахунку якого 22 перемоги (19 нокаутом) і 1 поразка. 12 грудня 2015 року Усик нокаутував кубинця у сьомому раунді.
17 вересня 2016 року в Гданську Олександр Усик провів свій десятий бій на професіональному ринзі за титул чемпіона світу за версією WBO проти поточного на той момент чемпіона у першій важкій вазі, поляка Кшиштофа Гловацького. У 12-раундовому поєдинку українець переміг одностайним рішенням суддів, ставши новим чемпіоном світу.
17 грудня 2016 року в американському Інглвуді (штат Каліфорнія) відбувся бій за титул чемпіона світу у першій важкій вазі за версією WBO проти 28-річного південноафриканського боксера Табісо Мчуну. У дев'ятому раунді Олександр Усик нокаутував претендента та захистив свій титул чемпіона світу за версією WBO у важкій вазі (до 90,7 кг).
Спортивні досягнення
Професійні:
2016 — Boxbelt Heavychamp.png Чемпіон світу за версією WBO у важкій вазі (до 90,72 кг).
Професійні регіональні:
2014 —2016 Boxbelt Heavychamp.png Інтерконтинентальний чемпіон за версією WBO у важкій вазі (до 90,72 кг).
Напівпрофесійні:
2013 — Calder Cup.gif Срібний кубок команди Українські отамани сезону WSB 2012—2013 року;
2013 — Gold medal icon.svg Особистий залік сезону WSB 2012—2013 роки.
Міжнародні аматорські:
2012 — Gold medal icon.svg Чемпіон XXX Олімпійських Ігор у важкій вазі (до 91 кг);
2011 — Gold medal icon.svg Чемпіон світу у важкій вазі (до 91 кг);
2009 — Bronze medal icon.svg Бронзовий призер чемпіонату Світу у важкій вазі (до 91 кг);
2008 — Gold medal icon.svg Чемпіон Європи у напівважкій вазі (до 81 кг);
2006 — Bronze medal icon.svg Бронзовий призер чемпіонату Європи у середній вазі (до 75 кг).
Регіональні аматорські:
2011 — Gold medal icon.svg Чемпіон України у важкій вазі (до 91 кг);
2010 — Gold medal icon.svg Чемпіон України у важкій вазі (до 91 кг);
2009 — Gold medal icon.svg Чемпіон України у важкій вазі (до 91 кг);
2006 — Gold medal icon.svg Чемпіон України у середній вазі (до 75 кг).
Нагороди:
Орден «За заслуги» II ст. (15 серпня 2012) — за досягнення високих спортивних результатів на ХХХ літніх Олімпійських іграх у Лондоні, виявлені самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України;
Орден «За заслуги» III ст. (12 жовтня 2011) — за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняного спорту, досягнення високих результатів, зміцнення міжнародного авторитету України;
«Найкращий спортсмен України, 2012» — за результатами опитування на сайті Sport.ua.
Почесний громадянин Сімферополя — з 2012 року.
Сімейний стан: одружений, дружина — Катерина. Виховує трьох дітей — Єлизавету, Кирила та Михайла.
Родина Олександра Усика відома своїми проросійськими поглядами. Мати Усика в 2014 році прийняла громадянство Росії. Громадянство РФ (російське свідоцтво про народження) має також молодший син боксера Михайло.
Вболіває за футбольні клуби Таврія та Динамо.
Має багато татуювань. Перше зробив після чемпіонату України у 2007 році. Набив воїна-спартанця на лівому плечі. Олімпійські кільця на правому передпліччі з'явилися в 2008-му після Олімпіади в Пекіні. На правому плечі — тату з гербом України і образами, на лівому передпліччі — олімпійські кільця на фоні України, на лівій лопатці — Архангел, на правому та лівому біцепсі — імена дітей.
Підтримує дружні стосунки з Василем Ломаченком, Денисом Берінчиком та іншими відомими боксерами.