Я напевно декого трохи засмучу, але....

Але, Богові абсолютно байдуже, мили, чи не мили ви вікна до Великодня.
Також Богу зовсім однаково, скільки коштує ваш лозовий кошичок, йому не потрібна серветка вишита бісером і геть не цікаво, поклали ви у кошик ковбасу, чи не поклали.
Бог не дивиться, у чім ви прийдете до храму і якщо не прийдете ,а щиро помолитесь вдома ,то він геть не відчує різниці у вашій молитві.
Бог не бачить нічого, крім любові у ваших серцях. Ну або відсутності тої ж таки любові. Йому байдуже, скільки коштує свічка, яку ви придбали . Велика та свічка, чи маленька. Бо він бачить лише вогник доброти, яким сяє свічка, запалена вашими руками.
Бог не прийде дивитися, коли ви пекли пасочки і коли фарбували крашанки. І коли мили, чи не мили підлогу, Богу теж геть і зовсім однаково.
Люди ,вони завжди люди.
Ми намагаємось вразити своїм прибиранням, чи поцяцькованими кошиками, чи багатим столом один одного,абсолютно забувши, що насправді важливо геть інше. Бо це врешті решт ,якесь лицемірне дикунство, коли люди вважають, що аби бути справді добрими і порядними людьми ,досить вимити вікна, помити підлогу , нафарбувати кілька десятків яєць, накласти у кошик смаколиків і нудитися з тим кошиком під стінами храму ,чекаючи доки можна бути їхати додому снідати.
Особливо, якщо поруч є ті, кому поснідати крім хліба з чаєм нема чим.