40 днів вже минулого як перестало битись твоє серденько ......

Василиночко-Ангелочок наш дорогенький нам так тебе не вистачає,твоєї посмішки ,радості,щирого слова..... Ти була світлою людиною яка обєднала навколо себе тисячі сердець,які боролись разом з тобою, важко усвідомлювати що тебе більше не буде між нами на цьому світі.
Біль і невтомний сум стискають наші серця.... А ти стоїш перед очима - жива, з усмішкою на вустах. ! Завжди ти поруч з нами і будеш жити в наших серцях. Вже нічого більше не змінити, тож спи спокійно далі без журби, така тобі, мабуть судилась доля,пробач, що не зарадили тобі - на все на цьому світі Божа воля. Хай свята земля тобі буде пухом,а милосердний Бог пошле тобі Царство Небесне і вічний спокій..
Пішла від нас Ти дуже рано
В самому розквіті життя
І в нашій пам’яті навіки
Тобі не буде забуття.
Як скоро погасло життя
Як скоро закрилися очі,
Сумує по Тобі сім’я,
Сумує щодня і щоночі.
Не серед нас, та разом з нами
В серцях, у пам яті, в думках.
Той день зимовий став сумний
І ми не в силах щось змінити.
Тебе не стало, наша дорога,
А серце так хотіло жити.
Ти в інший світ пішла так рано,
Лиш тільки пам’ять про тебе жива
Вся наша туга і наша рана
Не вміститься в прості слова.
В скорботі голови схиляєм
Сумуєм, любим, пам’ятаєм
Вічна пам'ять Василині Ярмолі!