Мудрий нарід побачив Бучу, Ірпінь, Гостомель, Димер, Катюжанку, інші міста, села, хутори......

І що скажете, уставші?
Ви, м'яко кажучи, окуїли? Ой, а з чого б це, раптом? В вас оченята повідкривалися? Трупи мирних людей на вулицях побачили? Дітей вбитих?
Та ла-адно, ви якісь напружені, розслабтеся. Війни ж немає. Вже 8 років немає. То на Сході якесь кіно. Ви ж вже давно в своїх головах виключили війну. І взагалі, ви втомилися ще ті самі 8 років тому.
Що? Не чую. Голосніше, будь ласочка!
Як це - "війна прийшла в ваш дім"? Не може бути! Чесно?
Ой.... Як несподівано..... Якось нєвдобнєнько вийшло.....
Слухайте сюди, гандони всіх розмірів і мастей.
Тепер ви, суки, знаєте що таке війна. Як виглядають трупи. Як вони смердять. Як ви ховаєте власних дітей та батьків. Як ви перетворюєтесь на обірваних бомжів та безхатьків. Бо жити вам тепер немає де. І жерти вам немає що. І серете ви під себе при звуку хлопаючої двері автомобіля.
То що, запиздячимо салютік на днюшку? Чому ні? Це ж весело!!!
...як же я вас усіх ненавиджу, підарасів.....
...які ж ви зараз жалюгідні зі всією своєю сдувшоюся пихатістю та цинізмом...
...як я щиро радію, що до вас, нарешті, долетіла та міна, яку ви 8 років не хотіли помічати....
В мене тепер одне бажання - знову почути від вас ваше чарівне "Я так устал от войны!"...
Зробіть подарунок діду, скажіть це знову, будь ласка....
Олег Бондаренко