Ми мали б обговорювати не ухилянтів за кордоном і не мобілізацію, а неспроможність державного управління.
Бо і штурмовики Тиси і зірвана мобілізація не є самостійними проблемами, а є похідною від неспроможності державного управління. Саме неспроможність держави контролювати силові органи і прикордонників привела до того, що за кордоном зараз перебувають сотні тисяч чоловіків призовного віку. Держава їм забороняє, але неспроможна проконтролювати цю заборону. Бо прикордонники працюють не на державу, а на себе. Тому за перетин кордону є такса у твердій валюті і ця схема працює безвідмовно. А СБУ та інші силові органи не мають достатньо сил, бажання, вміння вплинути на прикордонників щоб ті виконували закони держави Україна. Армія, в якій нікому служити – це теж в першу чергу про неспроможність державного управління. Бо звідки взялися бусіки, які хапають чоловіків на вулиці? Вони взялися з неспроможності держави ухвалити нормальний закон про мобілізацію, який би стимулював мобілізацію і робив життя ухилянтів нестерпним. Півроку президент, Кабмін і Верховна рада перекидали один на одного відповідальність, а в результаті народили безглуздий закон про мобілізацію, який дуже мало чим відрізняється від того, що був. І, якщо ви тягаєте страшні історії про США та Ізраїль, де ухилянтом бути дуже боляче, то в нас просто немає такого закону, щоб ухилянтам було боляче. Держава Україна, на відміну від Ізраїлю та США, не спроможна такий закон народити і виконувати. Ми велика країна. Серед нас проживає близько 5 млн військовозобов'язаних. Для того, щоб укомплектувати армію, звільнити в запас хворих, дати можливість ротації, достатньо мобілізувати кожного десятого. Не кожного другого чи третього, а кожного десятого. Це не так вже й багато, за великим рахунком. Але ми не можемо. Бо наша держава не знає, як це ефективно зробити. І тому по вулицям їздять бусіки, бо інакше мобілізувати держава не вміє. Звичайно, легше всього перекласти відповідальність на поганий народ-ухилянт. Але чи вірішить ця груба маніпуляція і перекладення відповідальності з влади на народ проблему поповнення армії? Ніт, не вирішить. Проблему поповнення ЗСУ і цілий ряд інших проблем вирішить тільки ефективне державне управління. І, якщо суспільство хоче вирішувати проблеми, а не спускати пар у свисток, воно має вимагати від влади ефективного державного управління. Інакше - ніяк. (с) Сергій Марченко
ТЕРИТОРІЯ ВІЛЬНИХ
Ми мали б обговорювати не ухилянтів за кордоном і не мобілізацію, а неспроможність державного управління.
Бо і штурмовики Тиси і зірвана мобілізація не є самостійними проблемами, а є похідною від неспроможності державного управління.
Саме неспроможність держави контролювати силові органи і прикордонників привела до того, що за кордоном зараз перебувають сотні тисяч чоловіків призовного віку. Держава їм забороняє, але неспроможна проконтролювати цю заборону. Бо прикордонники працюють не на державу, а на себе. Тому за перетин кордону є такса у твердій валюті і ця схема працює безвідмовно. А СБУ та інші силові органи не мають достатньо сил, бажання, вміння вплинути на прикордонників щоб ті виконували закони держави Україна.
Армія, в якій нікому служити – це теж в першу чергу про неспроможність державного управління. Бо звідки взялися бусіки, які хапають чоловіків на вулиці? Вони взялися з неспроможності держави ухвалити нормальний закон про мобілізацію, який би стимулював мобілізацію і робив життя ухилянтів нестерпним. Півроку президент, Кабмін і Верховна рада перекидали один на одного відповідальність, а в результаті народили безглуздий закон про мобілізацію, який дуже мало чим відрізняється від того, що був.
І, якщо ви тягаєте страшні історії про США та Ізраїль, де ухилянтом бути дуже боляче, то в нас просто немає такого закону, щоб ухилянтам було боляче. Держава Україна, на відміну від Ізраїлю та США, не спроможна такий закон народити і виконувати.
Ми велика країна. Серед нас проживає близько 5 млн військовозобов'язаних. Для того, щоб укомплектувати армію, звільнити в запас хворих, дати можливість ротації, достатньо мобілізувати кожного десятого. Не кожного другого чи третього, а кожного десятого. Це не так вже й багато, за великим рахунком. Але ми не можемо. Бо наша держава не знає, як це ефективно зробити. І тому по вулицям їздять бусіки, бо інакше мобілізувати держава не вміє.
Звичайно, легше всього перекласти відповідальність на поганий народ-ухилянт. Але чи вірішить ця груба маніпуляція і перекладення відповідальності з влади на народ проблему поповнення армії? Ніт, не вирішить.
Проблему поповнення ЗСУ і цілий ряд інших проблем вирішить тільки ефективне державне управління. І, якщо суспільство хоче вирішувати проблеми, а не спускати пар у свисток, воно має вимагати від влади ефективного державного управління. Інакше - ніяк.
(с) Сергій Марченко