Україна починає потерпати через брак води - заявив Міністр екології Семерак.
Протягом останніх років наповненість річок становить лише 20% від необхідного стандарту. Причина у вирубці лісів та споживацькому господарюванні промислових підприємств. І це прикра правда, яку можна побачити навіть по Карпатських горах, де знищення лісів та спорудження міні-ГЕС призводить до зникнення річок. Ми звикли думати, що Україна настільки багата ресурсами, що їх вистачить на багато поколінь наперед. Але безконтрольне споживацтво, яке здійснюється олігархічною економікою, зробило неможливе – за 20 років (це одне покоління!) лісистість України зменшилася майже в чотири рази. З 44% до приблизно 11%. Рубка лісу йде шалено і скрізь. Мораторій на вивіз лісу-кругляка призвів до того, що подекуди кругляк експортується під виглядом дров. Чорноземи засіються ріпаком, який виснажує грунти – для пального на експорт. Річки перетворюються на стоки промислових відходів, тому що власники підприємств економлять на очистці. Ми прямуємо до екологічної катастрофи. Саме тому «ВОЛЯ» весь час наполягає на впровадженні таких кроків: - Посилення мораторію на експорт лісу, заборона на вивіз дров, під виглядом яких за кордон женуть кругляк. - Заборона спорудження міні-ГЕС – екологічна шкода від їхньої діяльності не співставна з тою вигодою, яку вони можуть дати. - Збереження мораторію на продаж землі сільгосппризначення і поступовий перехід до відкритого ринку землі – лише після того, як в Україні з’явиться клас фермерів-землевласників, ціни на паї будуть ринковими, а їхній продаж буде здійснюватися на відкритих онлайн-аукціонах. Це унеможливить спекулятивну скупку земель великими агрохолдингами, яка залишить селян і без землі, і без адекватних грошей за свої паї (згадаємо досвід приватизації 90-х, коли люди за безцінь віддали свої ваучери, тому що в країні просто не існувало ринку). Маємо пам’ятати старе прислів’я: наша земля це не те, що ми успадкували від своїх батьків – це те, що ми позичили в своїх дітей. Олігархи і правляча еліта не бачать свого майбутнього в Україні, тому їм байдуже, що тут буде пустеля. А нам не байдуже, бо це наша земля і в нас немає іншої. Якщо ми не хочемо одного дня прокинутися в пустелі – треба активніше включатися в захист екології. Один із шляхів – підтримувати ініціативи «ВОЛІ», які ми регулярно здійснюємо щодо захисту лісів та карпатських річок.
ВОЛЯ [Політична партія] Біла Церква та район
Україна починає потерпати через брак води - заявив Міністр екології Семерак.
Протягом останніх років наповненість річок становить лише 20% від необхідного стандарту. Причина у вирубці лісів та споживацькому господарюванні промислових підприємств.
І це прикра правда, яку можна побачити навіть по Карпатських горах, де знищення лісів та спорудження міні-ГЕС призводить до зникнення річок. Ми звикли думати, що Україна настільки багата ресурсами, що їх вистачить на багато поколінь наперед. Але безконтрольне споживацтво, яке здійснюється олігархічною економікою, зробило неможливе – за 20 років (це одне покоління!) лісистість України зменшилася майже в чотири рази. З 44% до приблизно 11%. Рубка лісу йде шалено і скрізь.
Мораторій на вивіз лісу-кругляка призвів до того, що подекуди кругляк експортується під виглядом дров.
Чорноземи засіються ріпаком, який виснажує грунти – для пального на експорт. Річки перетворюються на стоки промислових відходів, тому що власники підприємств економлять на очистці.
Ми прямуємо до екологічної катастрофи.
Саме тому «ВОЛЯ» весь час наполягає на впровадженні таких кроків:
- Посилення мораторію на експорт лісу, заборона на вивіз дров, під виглядом яких за кордон женуть кругляк.
- Заборона спорудження міні-ГЕС – екологічна шкода від їхньої діяльності не співставна з тою вигодою, яку вони можуть дати.
- Збереження мораторію на продаж землі сільгосппризначення і поступовий перехід до відкритого ринку землі – лише після того, як в Україні з’явиться клас фермерів-землевласників, ціни на паї будуть ринковими, а їхній продаж буде здійснюватися на відкритих онлайн-аукціонах. Це унеможливить спекулятивну скупку земель великими агрохолдингами, яка залишить селян і без землі, і без адекватних грошей за свої паї (згадаємо досвід приватизації 90-х, коли люди за безцінь віддали свої ваучери, тому що в країні просто не існувало ринку).
Маємо пам’ятати старе прислів’я: наша земля це не те, що ми успадкували від своїх батьків – це те, що ми позичили в своїх дітей. Олігархи і правляча еліта не бачать свого майбутнього в Україні, тому їм байдуже, що тут буде пустеля.
А нам не байдуже, бо це наша земля і в нас немає іншої. Якщо ми не хочемо одного дня прокинутися в пустелі – треба активніше включатися в захист екології. Один із шляхів – підтримувати ініціативи «ВОЛІ», які ми регулярно здійснюємо щодо захисту лісів та карпатських річок.