МАМИНА ХУСТКА.

Накрила чоло мамі хустка,
Приховала вона сивину-
На ній ця знайома пелюстка
Нагадала мені давнину.
Як колись я по травах ходила,
Омивала волосся роса,
Та,як серце любов'ю налила
Твоя материнська сльоза.
На плечі стягни,мамо,хустку!
Не пасує вона,ще тобі!
І розправ цю гарячу пелюстку,
Щоб у тебе цвіла на щоці.
Ти,матусю,для мене,ще літо,
Твоя усмішка-осінь ясна,
А ,,зиму'',що під хустку завито,
Хай розтопить,, весна молода''!